Ранкове засідання 6 лютого
Резонансним був виступ Генерального прокурора Віталія Яреми. За його словами, нині триває кримінальне провадження за фактом створення колишнім Президентом Віктором Януковичем злочинної організації, і слідчі вже зібрали достатньо доказів системного вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у період його керування державою. Зокрема, встановлено «чіткий ієрархічний розподіл повноважень всередині угруповання». На чолі цієї схеми, за словами
В. Яреми, стояв сам Янукович, а на другому рівні знаходилися члени так званої сім’ї, кримінальні авторитети, представники адміністрації Президента, Генпрокуратури та силовики. Після них йшли місцеві керманичі та правоохоронці, а далі й безпосередні виконавці злочинів — судді, правоохоронці, наймані бойовики.
За словами Генпрокурора, головною метою угрупування була узурпація влади. «З цією метою шляхом тиску на Конституційний Суд була скасована конституційна реформа 2004 року. Таким чином Янукович взяв під свій контроль парламент та керував призначеним ним урядом. Внаслідок конституційного перевороту відбулася фактична узурпація влади», — заявив В. Ярема (на знімку).
Через такій відточеній схемі також стало можливим фабрикування справ щодо політичних опонентів, розгони акцій протесту проти діючої на той час влади, переслідування незгідних із режимом. «За таких обставин природнім виглядає відмова від євроінтеграції країни, всупереч волі українського народу», — підкреслив В. Ярема, — І саме це призвело до трагічних подій у листопаді минулого року». Водночас СБУ працює над відстеженням так званого російського сліду у розстрілі людей на Майдані, а також участі російських спецслужб у розгоні інших акцій протесту.
Такі злочини проти народу з боку найвищих посадовців стали справжнім викликом для всієї правоохоронної системи, вважає Генпрокурор. Загальна кількість кримінальних проваджень стосовно діяльності цієї організованої злочинної групи сягнула двох з половиною тисяч. «Система уже звільнилася від прокурорів-прислужників режиму», — повідомив В. Ярема. Нині розслідується близько тисячі кримінальних проваджень, які стосуються злочинів проти Майдану, у тому числі 250 — за фактами убивств та замахів на вбивство. Проведено понад тисячу експертиз та вже направлено до суду вісім обвинувачувальних актів за фактами вбивств учасників Революції гідності. Серед імен, які проходять у різних справах, значиться Янукович, Азаров, Арбузов, Пшонка, Захарченко та інші, загалом більше сотні осіб.
В. Ярема повідомив, що для затримання підозрюваних, які нині знаходяться на території Росії, до цієї країни надіслано звернення з проханням їх видати. Крім того, за клопотаннями Генпрокуратури накладено штрафи на рахунки окремих екс-посадовців та арештовано їхнє майно. Зокрема, у країнах ЄС, США та Швейцарії заблоковано понад 104 мільйони доларів, 122 мільйони швейцарських франків та 22 мільйони євро колишніх високопосадовців. В Україні заарештовано понад 6 мільярдів гривень та на 2 мільярди доларів цінних паперів. За словами Генпрокурора, державі вже повернули понад 500 гектарів розкрадених земель, що оцінюються в 1 мільярд гривень. Оцінюючи криміногенну ситуацію в країні, Генпрокурор повідомив, що торік вчинено 1 мільйон правопорушень, з яких у Києві їх сталося 136 тисяч, на Дніпропетровщині — 113 тисяч, у Донецькій області — 97 тисяч. А кількість особливо тяжких злочинів зросла на дев’яносто відсотків. Під час запитань до Генпрокурора народні депутати здебільшого цікавилися тим, чому чимало посадовців, які «засвітилися» у злочинних махінаціях, досі обіймають свої посади. За словами В. Яреми, для того щоб ситуація змінилася, потрібен час. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман звернув увагу парламентаріїв на те, що це «виклик для всієї системи — і правоохоронної, і для нас з вами». «Ми маємо створити таке законодавство, яке дозволить не випускати під заставу убивць, а садити їх відразу в тюрму, щоб кожен розумів: якщо скоїв злочин, то несеш за це відповідальність». І обурення з цього приводу нині панує не лише в сесійній залі, а й в усьому суспільстві, наголосив глава законодавчого органу. «Ми готові стати надійними партнерами у боротьбі з корупцією і бандитизмом, — наголосив Володимир Гройсман. — Мені хотілося б, щоб наступний раз у доповіді Генпрокурора йшлося про зниження показників злочинності».
Традиційно в останній день сесійного тижня народні депутати мали годину запитань до уряду. Спочатку перед парламентаріями виступив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Він поінформував, що причини відключення електроенергії, які тривали до 26 грудня минулого року, напряму пов’язані із тим, що відбувається нині на сході країни, де під окупацією опинилися 66 шахт. А оскільки 30 відсотків всієї електроенергії ми здобуваємо з антрацитової групи вугілля, то його довелося купувати в Африці, Австралії та інших країнах. Відповідно, його вартість становить майже сто доларів за тонну, що значно впливає на вартість електроенергії. Ці ж обставини також змусили Україну купувати вугілля в Казахстані та в Росії. Однак в даному разі йдеться лише про антрацитове вугілля, а вітчизняне використовується повною мірою, на тих підприємствах, де це можливо, наголосив міністр. Тож поки що міністр енергетики та вугільної промисловості не бачить, як можна уникнути такої ситуації. Така позиція обурила народних обранців, котрі наголошували на неприйнятності подібних відносин із країною, яка веде проти нас агресивну політику.
Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що урядом розроблено механізм застосування санкцій та оперативних заходів до країни-агресора. Зокрема, Кабмін разом із міжнародними експертами торік розробив відповідний закон і як тільки цей документ набув чинності, уряд вніс до Ради національної безпеки та оборони свої пропозиції. Вони передбачають застосування обмежувальних заходів до понад сотні компаній, що підтримували російську агресію, та до близько тисячі осіб, причетних до подій на сході країни. Коли на посаду секретаря РНБО призначили Олександра Турчинова, сказав урядовець, було ухвалене рішення про введення відповідних обмежень. Нині це рішення знаходиться на стадії оформлення і буде оприлюднене у тій частині, яку РНБО визнає публічною. Міністр юстиції закликав парламент також долучатися до процесу запровадження санкцій, оскільки він має такі повноваження згідно з чинним законодавством. «Нині наше спільне завдання полягає в тому, щоби використати всі механізми, які існують в країні, для тиску на країну-агресора і терористів», — наголосив Павло Петренко.
Під час учорашнього засідання парламентарії також оголосили депутатські запити та висловилися з трибуни з приводу нагальних питань. Учора в сесійній залі вітали із днем народження народного депутата Володимира Соляра.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Факт
За інформацією Віталія Яреми під час Євромайдану постраждало 2,5 тисячі осіб, загинуло 104. Понад тисячу людей отримали травми, дві сотні з яких — внаслідок застосування вогнепальної зброї. Чотири тисячі осіб отримали інші тілесні ушкодження. Ще 134 особи за участь в акціях протесту незаконно позбавили волі.
Під час засідання.