Поширену думку про те, що в наш час роботу знайти важко практично до неможливості, досить успішно спростували в Севастополі. Міський центр зайнятості зробив це на організованому самотужки міському ярмарку професій, вакансій і послуг. Варто особливо відзначити, що спростовував не сам — на ярмарок запросили представників міськдержадміністрації, депутатів міськради, близько півсотні міських роботодавців: підприємства, організації, установи, навчальні заклади, комерційні фірми і навіть структури із МВС і Збройних Сил.

А водіїв немає

Над створенням ярмарково-святкової й у міру патріотичної атмосфери (девізом організатори обрали слова: «Якщо любиш Севастополь — тут живи, навчайся, працюй!») трудилися агітбригади із профтехучилищ і загальноосвітніх шкіл міста. До слова, команда із Севастопольської загальноосвітньої школи № 4 — переможець відбірного міського конкурсу агітбригад, які презентують робочі професії, реально претендує на участь у Всеукраїнському турнірі учнівських команд «Професійна Орієнтація Учнівської Молоді України» — ПОУМУ.

Перший предметно підтвердив те, що роботу в Севастополі знайти не так уже й складно, Сергій Живодуєв. Заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації повідомив тим, хто зібрався: «Найближчим часом місто закупить для тролейбусного парку десять нових машин. З кондиціонерами. А водіїв на них немає!».

Від представників комунального підприємства «Севелектроавтотранс», що ярмаркували, бажаючі могли довідатися, що водій севастопольського тролейбуса може розраховувати на 3700 гривень місячної зарплати. До того ж, як свідчив рядок наприкінці списку вакансій, додається ще й «повний соцпакет». За севастопольськими мірками — досить пристойна винагорода за працю.

Не зрівняти із зарплатою працівників фінансових установ, звичайно. Проте на ярмарку були представники і двох комерційних банків — шукали кадри. Тож, якщо зарплата, наприклад, кондуктора того-таки тролейбуса в 1800 гривень плюс соціальний пакет комусь не сподобається, можна спробувати зробити кар’єру в банку.

Або, наприклад, у торгівлі: мережа відомих супермаркетів (далі — цитата з міні-листівок, що роздають на ярмарку,) «...запрошує на роботу головного інженера з експлуатації, фахівця ІT-відділу, завідувача виробництва, товарознавців, старших касирів, продавців, касирів, кухарів, пекарів, кондитерів, кухонних працівників, вантажників, охоронців, оброблювачів м’яса, прибиральниць. Зателефонуйте! Ми чекаємо на вас!» Погодьтеся, список досить об’ємний за кількістю пропозицій і різноманітний за престижністю посад. Отже, і стосовно сум зарплат.

Розуміючи, що з усієї запропонованої розмаїтості автор цих рядків за освітою, віком і вагою реально готовий «балотуватися» лише на посаду охоронця, запитав про зарплату. Відповідь: «Тисяча вісімсот гривень. Але можлива додаткова винагорода».

Про таку можливість нічого не було сказано у «Списку вакантних посад для інвалідів» від комунального підприємства «Севміськводоканал»: тарифні ставки (оклади) варіюються від 1665 гривень за прибирання виробничих приміщень (територій) до 2144 гривень для слюсаря аварійно-відновних робіт.

Вакансій із пропозицією півтори тисячі гривень за місячну працю на ярмарку було, мабуть, стільки, що будь-хто з тих, хто прийшов, зміг би без зусиль знайти роботу.

Вийшли в народ

Трохи парадоксально, але факт: на менші гроші працевлаштуватися складніше. Щоб стати держслужбовцем з окладом у менш як тисячу гривень, здобувач має бути як мінімум з дипломом вузу.

— Пропоновані низькі оклади, — вважає Олександр Шапіро, перший заступник директора центру зайнятості, — тих, хто шукає роботу, лякати не повинні. Адже названі цифри не показують повної картини: якщо працівник здібний, дисциплінований, старанний тощо, то роботодавець знайде спосіб «закріпити» його в колективі. Простіше кажучи, гроші, в тому числі і надбавку до початкової пропозиції, треба заробляти. Ми допомагаємо взяти людині старт, а темп і результат  залежать від неї.

Нинішній ярмарок допоміг узяти старт більшій кількості людей, ніж проведені раніше. Ми трохи змінили підхід: колись ярмарки влаштовували в будівлі центра зайнятості. Народу приходило стільки, що було тісно. Прийняли рішення: не люди до нас, а ми, що називається, в народ. І нинішній ярмарок проводимо в центрі Севастополя, на Приморському бульварі.

Нові підходи до своєї роботи шукають не тільки самі співробітники центру зайнятості. У цьому їм активно допомагають роботодавці. Наприклад, Людмила Рибалко, директор товариства з обмеженою відповідальність «Торговельний комплекс «Привітний», давно навчилася ефективно використовувати у своїх інтересах весь спектр послуг, що їх надає центр зайнятості: «Кілька тижнів тому через центр підшукала собі продавця у відділ галантереї. Підшукала заздалегідь, тому вакансії в мене не буде — щойно співробітниця звільнитися, візьму іншу».

За статистикою, за останні вісім місяців за допомогою центру зайнятості знайшли роботу майже тисяча сімсот севастопольців, майже чотириста  — отримали нову професію.

У відповідь на запитання одного з журналістів про те, на яку роботу із запропонованих на ярмарку «раптом що» погодився б заступник голови СМДА С. Живодуєв, Сергій Олександрович відповів: «Водія тролейбуса!»