Із виступів представників фракцій

— Останні дні були насичені важливими подіями, що додало імпульсу розвитку України. Йдеться аж ніяк не про суди над чиновниками, які порушили закон, про яких пліткують на політичних кухнях, — Феміда сказала своє слово й ми не маємо права вторгатися в її повноваження. Саме це і є дотриманням принципу верховенства закону. Парламент — не апеляційна інстанція, і не хороводів навколо судів, а конкретних кроків з поліпшення життя чекають від нас люди. Саме таку роботу і здійснює влада — триває ініційований главою держави діалог з російськими партнерами з питань ціни на газ. Нові можливості просування інтересів України в Європі й світі відкрив державний візит Президента Віктора Януковича на Кубу та до Бразилії, оновлено політичні та економічні контакти з таким потужним партнером, як Бразилія, що є восьмою економікою світу, особливу увагу приділено спільному проекту в космічній сфері. Значний результат очікуємо й від підписання договору про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД, що відкриє нові можливості для експорту української продукції на традиційні ринки. Водночас дієва внутрішня й зовнішня політика України, помножена на прагматизм влади, не дозволяє замикатися тільки на одному напрямку. Тому наступним логічним кроком з відкриття зовнішніх ринків для України стало успішне завершення переговорів про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

— Юлія Тимошенко в тюрмі стала на порядок небезпечнішою, аніж коли була на волі. На чиєму боці нині всенародне співчуття? Ви хотіли мати навколо Юлі випалену пустелю, а отримали мінне поле, на якому, куди не ступни — вибухи. Хіба не вибухнула масовим обуренням світова спільнота? Хіба не чітко вкотре висловився Європарламент? Хіба не заявили свою позицію США? Поки що все це мимо вух, а даремно. Захід довго запрягає, але потім маховик у зворотній напрямок повернути буде дуже важко. Так, сьогодні ваш бізнес здебільшого торгує зі Сходом, але живе, навчається і зберігає величезні капітали на Заході. І вдома в Україні ситуація теж непроста. Народ уже збагнув, що таке «стабільність» на соціальному цвинтарі. Особливо після того, як втратив «головного захисника своїх інтересів», а «напівзахисникам» не вірить. Ви вже забули, як півроку блокували трибуну, вимагаючи збільшити заробітні плати, пенсії, стипендії. І де вони? А люди не забули. Перше, що пропонуємо: перестаньте демонструвати слабкість і безпорадність. Нові старі кримінальні справи проти Тимошенко, що добряче віддають нафталіном, — це очевидна слабкість. Проявіть силу розуму й мудрості — негайно випустіть з-за грат усіх політичних в’язнів і нехай народ на виборах дасть оцінку всім. Друге — негайно відкличте свій феодальний закон про вибори.

— Економічна криза, як завжди, підкралася непомітно. Принаймні для влади, яка продовжує бадьоро доповідати про підвищення всіх мислимих і немислимих відсотків — від ВВП до урожаю капусти та надоїв молока. Хоча прогнози економістів є вкрай тривожними. Різко на декілька мільярдів доларів зменшилися золотовалютні резерви держави. Лише за вересень — на три мільярди 250 мільйонів доларів. За деякими даними, наші золотовалютні резерви схудли з 38 мільярдів до майже 32. І це падіння набирає обертів. За вісім місяців 2011 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі становить вісім мільярдів доларів, і баланс дедалі погіршується. Треба називати речі своїми іменами: в Україні складається передкризова ситуація. Невже знову наступимо на ті самі граблі? Обвал гривні навис над Україною вже сьогодні. Ще одна погана прикмета: спорожнення рахунків Держказначейства. 1 жовтня там лежало понад шість мільярдів гривень, а на початок серпня було 11 мільярдів. Зниження майже вдвічі. Влада керує виплатою коштів у ручному режимі. Але скоро не буде що розподіляти: практично у всіх регіонах скаржаться, що Держказначейство затримує гроші бюджетникам. Для чого роздягають регіони: щоб за рахунок невиплат зарплат акумулювати кошти для виплат за астрономічними зовнішніми боргами. Вимагаємо також поінформувати про переговори з Росією щодо ціни на газ.

— Фінансово-економічна криза поглиблюється, а соціальне напруження в суспільстві зростає і набуває катастрофічних ознак. Компартія вкотре пропонує Кабінету Міністрів негайно розглянути і підтримати розроблену нами ґрунтовну програму, яка спрямована на подолання кризових явищ і в економіці, і соціальній сфері. Наша антикризова програма спрямована на технологічне переоснащення підприємств та підтримку вітчизняного виробника із забезпечення стабільності фінансової системи, енергетичної, продовольчої та соціальної безпеки, підвищення ефективності державного управління і перегляду пріоритетів зовнішньоекономічного співробітництва. Наріжним каменем нашої програми є розвиток реального сектору економіки. Саме реальний сектор економіки і повинен бути в центрі уваги сьогодні всієї влади. Політика тотального роздержавлення і приватизації наочно засвідчила свою неспроможність та безсилля. Саме тому однією з необхідних умов вважаємо повернення з боку держави контролю над стратегічними галузями промисловості. Найближчим часом ми внесемо на розгляд парламенту низку антикризових законів. Ми наполягаємо на необхідності прийняття закону про націоналізацію. Для цього передбачається відсторонити бізнес від влади і передбачити відповідальність посадових осіб.

— Аналіз проекту бюджету на 2012 рік свідчить про його певні позитивні риси, водночас не можна не помічати небезпечних тенденцій, які сьогодні властиві вітчизняній фінансовій системі. Одна з ключових — зростання зовнішньої заборгованості. Усі знаємо, які складні переговори з МВФ щодо чергового траншу кредиту. Задля виконання зобов’язань уряд змушують іти на непопулярні соціальні реформи. Є шанс виникнення боргової піраміди, коли одні кредити отримуватимуться заради повернення попередніх. Водночас значно менше уваги приділяється пошуку внутрішніх резервів. Першим таким резервом є контроль над ефективним використанням коштів. 2012-й — рік європейського чемпіонату з футболу — стане своєрідним тестом для української держави. Для підготовки Євро-2012 виділені десятки мільярдів гривень державних коштів, які вкладені в побудовані об’єкти та оновлення інфраструктури. На цьому тлі в інноваційному розвитку відсутній прогрес. Скажімо, витрати держави на освіту становлять не більше 6% ВВП проти 10%, передбачених законом. На науку — не більше 0,45% ВВП. Фінансування одного науковця в Україні утричі менше, ніж у Росії, у 70 разів менше, аніж у США. Чому б за прикладом чемпіонату з футболу не здійснити європрорив в освіті та науці, у житлово-комунальному господарстві, АПК, дорожньому будівництві?

— Останнім часом дедалі активніше порушується питання щодо необхідності зміни виборчого законодавства, зокрема, виборів народних депутатів України. Нинішня виборча система не здатна забезпечити приток нових регіональних політиків до вищого законодавчого органу. По суті, останнім часом українські громадяни разом із відміною обрання мажоритарних депутатів втратили можливість вибору відомих саме їм політиків та втратили перспективу представництва територіальної громади у Верховній Раді. Замість реальних ідей і програм розвитку регіонів із подальшою персональною відповідальністю за їх виконання на вибори виставляються лише політичні бренди, гучні імена, як правило, лідерського, а не ідеологічного типу. При цьому більшість політичних брендів не несуть суспільству жодних нових ідей. Мало того, український політикум протягом останніх років залишається майже незмінним, представники одного й того ж політичного пулу міняються місцями, втрачають чи набирають вплив, виграють чи програють вибори, приходять до влади або знову повертаються в опозицію. По суті, це тасування карт у тій самій колоді. А принципових змін не відбувається.