Наші успіхи вже окриляють

Як і передбачали (читай «Баланс...» за вересень), Нацбанк ще раз спростив правила валюто-обмінних операцій для населення, які набрали чинності 28 жовтня і діятимуть по вересень наступного року. Тобто на період підготовки і проведення Євро-2012. І здебільшого щодо правил купівлі валюти у населення. Продаєш валюту на суму до 150 тисяч гривень упродовж робочого дня — засвідчуєш будь-яким документом свою особу, копіювання будь-яких аркушів забороняється. Продаєш понад те — проходиш процедуру цілковитої ідентифікації та резидентність із перевіркою джерела походження грошей.  Іноземцям поталанило, але по-нашому. Вони можуть купити тверду валюту, але тільки на суму проданої раніше. Це означає, що без «бумажки», яка б засвідчила, скільки продав, гість така сама комашка, як і господар.

Такі жорсткі адміністративні обмеження є нічим іншим, як реакцією Нацбанку на різке погіршення платіжного балансу у вересні (дефіцит — 2 мільярди доларів США) за рахунок відпливу короткострокового капіталу і через ускладнений доступ до запозичень на міжнародних ринках. Як наслідок, Нацбанку довелося добряче «потрусити» резервами для стабілізації валютного курсу, які, зрозуміло, обмежені і в обсягах, і за призначенням. Ліквідних запасів Нацбанку має вистачати для фінансування тримісячних закупівель по імпорту, на обслуговування державного боргу. Вересень показав, якщо негативне сальдо платіжного балансу на фініші року зростатиме й надалі, то на все про все може й не вистачити. Поза сумнівом, цьому протистоятиме активізація експорту зерна, дякуючи скасуванню мита. Але попит на тверду валюту не зникає безслідно, тим паче коли люди вбачають у ній мало не єдиний захист від інфляції. Попит зміщається у тінь, бо хто ж захоче бути комашкою?

Гості з МВФ, які наїхали для того, щоб перевірити виконання Україною програми «стенд бай», з’їли зуби на макроекономіці, а не ентомології. Хоча це не МВФ висував уряду вимоги досягти макроекономічної стабільності, а уряд брав на себе такі зобов’язання. І формально виконав їх левову частку — щодо умов формування статутних фондів, реструктуризації капіталів у банківській сфері, щодо бюджетної та торговельної політики тощо. Поза тим деякі зміни, наприклад, у пенсійному законодавстві, нагадують реакцію на загін надокучливих комах. Деякі невиконані обіцянки, як-от підвищити тарифи на газ для населення, уже сприймаються як пастка-липучка. Прем’єр-міністр Микола Азаров знову запевняє, що уряд утримується підвищувати тарифи, розраховуючи на помірні російські ціни за газ. А насправді більш помірні ціни виправлять (читай вище) пікову ситуацію із платіжним балансом, бо позитивні висновки місії відгукнуться черговою кредитною підтримкою від МВФ. А невдячне зростання цін нікого не окриляє. Невдячність підвищення вартості газу для населення не означає, що їх не треба піднімати, якщо не покривається різниця в цінах або чинні тарифи тягнуть за собою появу неокупних комунальних послуг. Невдячність полягає у ганебно низькій платоспроможності населення, яка не встигає за зміною цін на енергоносії. А накопичив борги за комунальними платежами, то вважай, потрапив у пастку-липучку, ніби комаха.

Від початку року уряд відповідає на всілякі виклики з різним коефіцієнтом корисної дії. Прогрес є, однак здебільшого в роботі над помилками. І це можна зрозуміти, бо треба наповнювати казну, уникаючи значного дефіциту, який штовхає до прожиття в борг. Дивно тільки, чому, маючи більше людей з вищою освітою, ніж, приміром, в Німеччині, ми не можемо досягти їхнього рівня інноваційного розвитку. Про це, тільки іншими словами, добре говорив на черговому засіданні уряду Микола Азаров. На те саме вкажуть і кредитори-ревізори з МВФ. Бо, нерідко виправляючи одні помилки в Податковому кодексі, в нас допускають інші. 

Ухваливши дуже позитивні зміни в Податковому кодексі щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, законодавці паралельно відновили скасоване з 1 липня цього року відшкодування ПДВ експортерам зерна. На думку експертів Американської торговельної палати в Україні, це не сприяє ані сільгоспвиробникам, ані бюджету, про що вони поставили до відома Президента країни Віктора Януковича. Зауваження надто серйозне, щоб на нього не зважати — мова і про порушення конкуренції, і про падіння цін для виробників сільгосппродукції, і про передумови до зловживань та шахрайства. А головне — зростуть не лише видатки бюджету, а й дефіцит торговельного балансу, який є важливою складовою платіжного. Підприємці вже відчули недобре. Адже законодавці в разі президентського вето, чого доброго, можуть відправити у відставку не тільки інтереси сільгоспвиробників, а й загалом малого та середнього бізнесу.