На львівському телеканалі ZІK стартує безкомпромісний політичний спецпроект, де герої програми проходитимуть журналістський контроль на політичну чесність
1994-й — Польща, 1998-й — Чехія, 2006-й — Грузія, 2012-й — Україна! Український політикум, слідом за польським, чеським та грузинським, нарешті має пройти ритуал очищення. Десятиліттями вітчизняні політики прикривалися гаслами та годували нас обіцянками. Більше — не будуть! Чому саме так, розповідає керівник та ведучий програми «Люстрація» львівського телеканала ZІK Павло БУК.
— Назва вашого проекту більш ніж зобов’язує. Не боїтеся не виправдати надій?
— Ні. Гадаю, такий проект треба реалізовувати без вагань та страху. Ідея його належить генеральному продюсеру Дмитру Добродомову, який свого часу не побоявся запустити, безперечно, резонансну програму «Хто тут живе?». «Лю-страція» — своєрідна родичка тієї програми. Якщо «Хто тут живе?» — це наслідки корупційної діяльності, то «Люстрація» покаже її причини.
Програма розповідатиме про політиків. Усі призначення на посади різних чиновників — наслідок того, що певні політичні сили в певний час прийшли в ради різного рівня. Відповідно, ці політики формують склад чиновницького апарату. Байдуже, сільська це, районна чи Верховна Рада. Суть одна! Політики, які посіли крісла в органах влади, формують чиновницький склад. Думаю, прийшов час ними зайнятися. Адже сучасні політики при-криваються гаслами перед виборами точнісінько так само, як і їхні колеги десять років тому.
— Одне з енциклопедичних визначень люстрації — «очищення через жертвопринесення». Ваша люстрація відбуватиметься, мабуть, в інший спосіб?
— Є й інше визначення: заборона функціонерам високого рангу, які скомпрометували себе, протягом певного часу займати посади в державному апараті, балотуватися в представницькі органи, бути суддями тощо. Програма «Люстрація» відображатиме передусім саме ось таке енциклопедичне визначення. Але не у всьому. Нам захотілося у слові «люстрація» відобразити корінь цього слова: «люстро», тобто дзеркало.
У нашому розумінні люстрація — це дзеркало. Ми переконані, що кожен український політик чи особа, яка себе називає політиком, є відображенням (віддзеркаленням) нашого суспільства.
Політики не прилетіли з космосу, їх породила наша земля, ми за них проголосували. Ми можемо і вміємо нарікати, мовляв, дивіться, у нас погані політики, які призначають поганих чиновників. Але ж звідки ці політики взялися у представницьких органах влади? Ми їх обрали, саме ми їм віддали владу над собою. Маємо обґрунтовані претензії до них. Як вони працюють, відомо всім. Уміємо критикувати, але не хочемо чи не вміємо мати претензії до себе. Кажу «ми», а розумію — «суспільство». Ми не хочемо зрозуміти, що свої безцінні голоси (без жодних лапок!) дуже часто віддаємо моральним пігмеям, які працюють так, як можуть працювати саме моральні пігмеї!
Згадаємо славного уродженця Полтавщини Миколу Гоголя, який написав у знаменитій сатирі «Ревізор»: «Неча на зеркало пенять, коли рожа крива». Суспільство повинно втямити, що кожен політик є відображенням нас самих.
У програмі розповідатимемо про життя політиків починаючи зі школи. Шукатимемо їхніх шкільних друзів, учителів, адже характер і манера поведінки багатьох тепер авторитетних і відомих політиків формувалися ще з дитинства.
Ви побачите, хто з яких посад починав, де працював, скільки партій змінив. У нас є такі «індивіди» від політики, які встигли змінити кільканадцять політичних квитків різних політичних сил.
— І про «тушок» згадаєте?
— «Тушки» також у наших планах. Але дуже багато менш яскравих та розпіарених політиків мають такі «скелети у шафі»! Ми не полінуємося займатися ось цим, хоч як крути, брудом. Вважаю, суспільство повинно знати про минуле та сьогодення політиків. Розповідаючи про них, ми хочемо підказати нашому суспільству: пора робити певні висновки.
Час на повноцінне очищення перезрів. Україна багато втратила від того, що не провела люстрацію, як свого часу це зробили постсоціалістичні країни — Польща, Чехія, Грузія, Литва. І вони досягли основної мети — хабарників стало менше. У світовому рейтингу сприйняття корупції країни займають значно кращі позиції, тоді як Україна у цьому рейтингу перебуває поряд із Казахстаном, Росією, Азербайджаном, Узбекистаном, Туркменістаном та Киргизстаном.
Звісно, було багато критики з приводу того, як відбувався процес люстрації. Але ж такий болючий процес не може пройти ідеально! Держави, котрі провели люстрацію, не пошкодували. Без такого очищення важко йти вперед у правильному напрямку. Україна йде такими безнадійними манівцями, можливо, значною мірою через те, що політичним силам, які в різний час перебували у владі, було невигідно проводити очищення. Але якщо бруд вчасно не очистити, весь організм починає розкладатися.
Якщо державні органи самі не хочуть очиститися, це мусить хтось зробити. На українських політиків уже чекає «Люстрація»: якщо не загальнодержавна, то на телеканалі ZІK — однозначно. З 31 жовтня щопонеділка о 21.45 на телеканалі ZІK.
Розпитував Богдан ЗАМКІВСЬКИЙ.
