За всі роки української незалежності у Херсоні ще не було такого складу міської ради, який не намагався б «запустити» повернення вулицям і площам історичних назв. Однак ініціатива щоразу відхилялась не так з політичних, як з економічних міркувань: комунальникам для цього треба замовляти нові адресні таблички, підприємствам і організаціям виготовляти нові печатки та штампи, а все разом виливається у мільйони гривень, які й без того є куди витратити. 

Тому цього разу ціла низка громадських організацій спрямувала до Херсонської міськради пропозицію — наявних назв не змінювати, а замовити таблички, на яких одночасно вказувалася б і нинішня, і колишня, «дореволюційна», назва.

Та тільки й альтернативний варіант не всіх влаштував: із трьох постійних депутатських комісій міськради одна проголосувала проти винесення цього питання на сесію, а дві пропозиції підтримали. Тих народних обранців, які налаштовані скептично, хвилює «ціна питання» — таблички з подвійними назвами чогось коштують, а чого саме... ніхто не знає. Скажімо, на засіданні мандатної комісії, де був присутній і автор цих рядків, у начальника міського Департаменту з бюджету та фінансів Романа Підперигори депутати запросили інформацію, в яку суму виллється перейменування. З відповіді начальника міськфінуправління випливало, що ці дані ще тільки збирають, а отже, питання остаточно не підготовлено.

Однак справа все-таки не тільки у грошах. У списку із 75 «паралельних» назв вистачає тих, які тісно пов’язані з історією міста, ремеслами, що процвітали у ньому, і якими за звичкою досі користуються старожили. Адже поряд з ними трапляються і такі, які здадуться дивними або можуть викликати здивування, якщо не образу пересічних городян, на чиїх будинках їх вивісять. Скажімо, нагадування про те, що вулиця Карла Маркса колись називалася Потьомкінською, Підпільна — Ковальською, а площа Героїв Сталінграда — Театральною, влаштує всіх. Але далеко не всім сподобається, що нинішня вулиця Гмирьова «паралельно» буде Зовнішньою, Льва Толстого — М’ясною, а вулиця Чернишевського — то й зовсім Глухим провулком.

Істотно й те, що для заміни табличок на будинках робити «кровопускання» муніципальній скарбниці теж може не знадобитися. За словами Зої Бережної, ті організації, які виступили «застрільниками» повернення до історичних назв, уже висловили готовність оплатити їхнє замовлення і монтаж. Але добре б, щоб обіцянки були підкріплені і якимось договором між міськрадою та цінителями старовини. А то міськрада ухвалить рішення, а грошей його ініціатори не відшукають і відступляться, тоді як розпорядникам мізерного кризового бюджету доведеться за них відбуватися.

 

Херсон.