Ось уже майже два роки на сучасній політичній палітрі Сумщини абсолютно домінує біло-синій колір регіоналів. Кольори решти партій, включаючи нещодавнього політичного гегемона — «БЮТ-»Батьківщину», за великим бажанням можна розгледіти хіба що у двадцятикратний бінокль.
Робіть як ми, робіть з нами, робіть краще за нас...
Саме з таким гаслом нинішня партія влади йшла в регіоні на місцеві вибори, з ним серйозно продовжує нарощувати політичні м’язи і вагу й сьогодні.
За якихось неповні три місяці після перемоги обласний лідер регіоналів, очільник Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь, виніс на всенародний загал програму реанімації господарки регіону «Нова Сумщина-2015», яка передбачає виведення краю до визначеного часу в лідируючу п’ятірку регіонів.
Економіка області справді почала подавати ознаки життя. За рік аграрії регіону відвоювали в цілини близько двохсот тисяч гектарів перелогових земель, зроблено перші кроки на шляху відродження цукропереробної галузі, намітилися зрушення й у тваринництві, обласній владі вдалося в рази збільшити надходження інвестицій в агропромисловий комплекс. Ще один плюс — нарощування обсягів виробництва підприємствами машинобудівної галузі, які вже перевершили минулорічні обсяги реалізації продукції на 40 відсотків і вперше за десятиріччя вийшли на тримільярдний гривневий рубіж. До активу партії можна зарахувати її курс на підтримку місцевого товаровиробника, який проходить під гаслом: «Зроблено на Сумщині». Принаймні завдяки цьому кроку в серпні в регіоні з’явилося додатково дві тисячі робочих місць. Чималий внесок зробили органи місцевого самоврядування, які значно перевиконали план із надходження до бюджетів. Не забуває влада також про соціальну сферу, передусім про підвищення якості медичного обслуговування населення. Є певні здобутки і в реанімації масового спорту.
Аби зміцнення рядів не обернулося поразкою...
Плюсів, до того ж відчутних, за попередній рік область досягла й справді чимало, і звалилися вони не з неба. І до жодного опозиція не причетна практично жодним боком. Зате в рахуванні владних мінусів і пороків вона на коні. Гарцює переважно її біло-сердечна частина. Утім, тут вона права: мінусів не менше, ніж передвиборних обіцянок.
Найбільший: у кадровій політиці регіонали наступають на ті само граблі, що й їхні попередники. Як і помаранчево-біло-сердечні, сходження на владний Олімп розпочали з очищення авгієвих стаєнь — заміни на ключових посадах практично всіх керівників районних структур і значної кількості очільників обласних управлінських структур.
Під синьо-білі знамена «дружними рядами» перейшли тисячі «свідомих патріотів», для яких найвищий моральний принцип — власний статус-кво. Так за рік нинішня партія влади стала домінуючою політичною силою регіону, про яку помаранчеві та їхні біло-сердечні «союзники» навіть у час помаранчевого буйноцвіття не мріяли. Утім, не варто заздрити регіоналам щодо такого оперативного приросту «монолітних» рядів. Нинішня перемога в майбутньому може виявитися пірровою. Сьогодні «дружні ряди» нових партійців гріються біля регіонального казана, а завтра... з такою ж «сумлінністю» і «принциповістю» стукатимуть своїми безрозмірними черпаками по іншому. Десятки місцевих «політиків» за останні півтора десятка років смакували «політичну юшку» щонайменше з чотирьох, а то і п’яти партійних казанів.
Нинішня регіональна всепартійність на Сумщині вже приносить і негативні плоди: породжує чиновницьке свавілля і вседозволеність, що нерідко балансує на межі криміналу. Громадськими організаціями виявлено й оприлюднено у ЗМІ непрозорі тендери, незаконний «сплав» лісу офшорним компаніям.
Хто до лісу, а хто по дрова...
За такої ситуації, здавалося б, в опозиції є серйозні козирі бодай для поступового відновлення втрачених позицій. Хоча б у колишньому своєму форпості — Сумах, де на останніх виборах до органів місцевого самоврядування, виборовши майже дві третини місць у міськраді, опозиція залишила партію влади з носом. До того ж найбільше можливостей консолідувати опозиціонерів було в «Батьківщини», чиї представники здобули на виборах більш як половину депутатських мандатів.
— Тримайте кишеню ширше, — іронізує один із керівників громадської організації «Бюро політичного аналізу» Віктор Бобиренко. — За великим рахунком, абсолютна більшість бютівців декларують свою опозиційність лише на словах. У фракціях «Батьківщини» і «Фронту змін» разом не більш як п’ять справжніх опозиціонерів набереться.
На словах опозиція нібито готова до об’єднання. От тільки навколо кого? Найбільший шмат ковдри, як і раніше, за інерцією намагаються натягнути на себе представники біло-сердечних. Остання спроба зазнала фіаско наприкінці серпня, коли «Батьківщина» спробувала зібрати позачергову сесію Сумської міськради. Спроба провалилась під акомпанемент взаємних звинувачень. Щоб зберегти своє політичне реноме, бютівці обмежились депутатськими зборами, на яких запропонували колегам-опозиціонерам прийняти звернення до Президента України «Стосовно стану демократії в Україні». Представники «Фронту змін» запропонували вилучити з тексту «неприйнятні оціночні судження, які можна розцінити як тиск на суд». Бютівці стали в позу й відмовили колегам. Ті проголосували разом із депутатами із фракції «Рідне місто»... ногами. Тож черговий політичний «бобик» здох, так і не народившись.
Святе місце порожнім не буває
Колишніх «опозиційних гегемонів» — соціалістів, рухівців, помаранчевих, біло-сердечних — намагаються замінити представники нових політичних формацій та громадських організацій. Ідеться про «Свободу», яка поступово перебирає на себе функції лідера опозиції.
— Сьогоднішні політичні та соціально-економічні тенденції, які відбуваються в Україні — переслідування інакомислячих, подальше зубожіння населення, обмеження свободи преси, — жодним чином «не тягнуть» на розквіт демократії і лише шкодять державі, стримують розвиток суспільства, — переконаний один із керівників обласної організації ВО «Свобода» Іван Мозговий. — Час висуває нові виклики: в політиці, економіці, культурі.
Процес, звісно, тривалий, але хто не молиться — того Господь не благословляє.
Сумська область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.