У Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин відбувся «круглий стіл» на тему «Подальший розвиток національного законодавства та перспективи впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Комітет уже не вперше звертається до теми гендерної рівності — проведено низку конференцій і «круглих столів», розроблено законопроекти. Проте, як наголошували учасники зібрання, попри те, що рівність прав жінок і чоловіків закріплено у Конституції та чинних законах, українське суспільство ще не готове до утвердження демократичних соціальних, економічних та політичних стандартів гендерного співвідношення.

«Політика гендерної рівності проводиться не послідовно, а має вигляд спонтанних сплесків, за якими неодмінно постає стрімке сходження назад, — наголосила голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Олена Бондаренко. — От і нині ми є свідками того, як триває відступ від досягнутих позицій». Скажімо, за словами депутата, після ліквідації Міністерства у справах молоді та спорту нині у державі фактично відсутній державний орган, відповідальний за рівність прав і можливостей жінок і чоловіків та попередження насильства у сім’ї. Після адміністративної реформи ці функції передано Мінсоцполітики, але питання ресурсного та кадрового наповнення залишаються невирішеними. У невизначеному стані перебувають і регіональні управління у справах сім’ї та дітей. У проекті держбюджету-2012 на фінансування державної політики з питань сім’ї та дітей заплановано всього 3 млн. 469 тис. грн., тоді як на потреби МВС — 15 мільярдів гривень. Комітет запропонував збільшити асигнування на програми підтримки сім’ї та дітей до 20 мільйонів гривень, але бюджетний комітет ВР відхилив таку пропозицію. У проекті державного кошторису на наступний рік немає жодної державної програми забезпечення гендерної рівності чи підтримки жінок, які опинились у кризовій ситуації.

Залишається нерозв’язаною і проблема паритетного представництва жінок і чоловіків при ухваленні рішень на вищих представницьких чи управлінських рівнях, відзначали учасники заходу. Парламент уже не раз «успішно провалював» законопроекти щодо рівності прав і можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі, хоча в рекомендаціях ООН щодо України було ухвалення законодавчих актів для забезпечення гендерної рівності на виборах.

Під час «круглого столу» учасники обговорили також законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці. Цей документ розроблено з метою забезпечення паритетного представництва жінок і чоловіків у списках політичних партій та виборчих списках, серед депутатів рад усіх рівнів, в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування шляхом впровадження гендерних квот. Законопроект, зокрема, містить норму, відповідно до якої пропонується при висуванні виборчого списку кандидатів у депутати місцевою організацією партії обов’язково забезпечувати в кожній п’ятірці кандидатів у депутати представництво не менше двох жінок. Пропонувалося також на законодавчому рівні заборонити будь-яку дискримінацію у сфері праці за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, національності, стану здоров’я, статусу ВІЛ/СНІД, сімейного стану або сексуальної орієнтації.