Скасування мит на зерно не сприятиме розширенню озимого клину
 
Набуває чинності закон, що скасовує вивізні мита на експорт пшениці та кукурудзи. Отже, дано старт активному вивезенню зерна нового врожаю за кордон.
Мито, яке, на думку трейдерів, значно гальмувало процес і зачіпало інтереси хліборобів, діяло з 1 липня нинішнього року. Головною метою столичних чиновників, що розробили такі обмежувальні заходи, було значне поповнення держбюджету. Торговці, які продавали пшеницю на зовнішніх ринках, мали платити 9 відсотків, але не менш як 17 євро за тонну, кукурудзу — 12 відсотків (не менш як 20 євро). У кабінетних планах обсяги експорту множилися на розмір мита, у результаті для скарбниці виходили мільярдні суми. Але, як то кажуть, не так сталося, як гадалося. Виявилося, не врахували простої речі: запровадження мита істотно загальмувало експорт. А після того, як Верховна Рада прийняла закон і він лежав на підписі в Президента, процес зовсім загальмувався. Навіщо відправляти за кордон зерно зі сплатою мита, якщо завтра можна приплюсувати його собі в прибуток, логічно міркували торговці. Унаслідок у портах, за даними Мінагропроду, накопичилось близько 1 мільйона 260 тисяч тонн зернових культур, із них 660 тисяч пшениці і приблизно по 300 тисяч ячменю та кукурудзи. Тож значні бюджетні надходження так і залишилися лише гарними планами.
Хоча можна не сумніватися, що дбайливі торговці хлібними культурами своє ще надолужать і за підсумками року навряд чи зазнають збитків. Плюси від введення мит поставлять у баланс пекарі та структури, що вирощують свиней і птицю. Вони, як і трейдери, змогли запастися дешевим зерном на кілька місяців наперед. Як завжди, крайніми в цій схемі виявилися сільгоспвиробники. Аграрії, яким у нинішньому сезоні посприяла погода і які вже зібрали 45 мільйонів тонн — чи не рекордний врожай зернових, — вигідно продати вирощене так і не змогли. Внутрішні ціни на зерно істотно впали. 
Із запровадженням мита продовольча пшениця втратила до 500 гривень на тонні, ячмінь — до 300 гривень, фуражна пшениця — всі 600. 
Відсутність цінової стабільності, звісно, не сприяла збиранню пізніх зернових культур. А неприбраної кукурудзи нині стоять цілі поля, яку тепер і сушити збитково, і зберігати ніде — елеватори забиті пшеницею та соняшником.
Скасування мита і активізація експорту тепер навряд чи підштовхнуть сільгосппідприємства до розширення озимого клину. Адже оптимальні строки посіву вже минули. Водночас площі під зерновими порівняно із минулим роком скоротилися. Це означає, що ужин наступного року не буде таким щедрим, як тепер. До того ж з дощовою осінню не склалося, у багатьох областях через відсутність вологи не зійшли цілі поля.
Швидше за все, не виграють істотно й у тих господарствах, де як могли притримували зерно, сподіваючись зі скасуванням мита на істотне його подорожчання. Внутрішній ринок перевантажений товаром, отже, й очікувати в недалекому майбутньому значних цінових злетів не варто.