Прокуратурою Одеської області значна увага приділяється питанням законності використання майна та земель санаторно-курортних закладів, які перебувають у віданні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Одеса — це перлина біля моря, славетні пам’ятні місця, цілющі курорти, безліч сонця, заколисуючі морські хвилі... Здається, приїжджай, відпочивай, набирайся здоров’я, та й годі.

Але не все так просто. Санаторно-курортні заклади, які роками будувалися на узбережжі Чорного моря та слугували для відпочинку громадян, занепадають, а їхні майно та земля, на якій вони розташовані, стають дуже привабливими для протиправного відчуження спритними ділками, які намагаються усіма шляхами заволодіти «ласим шматочком» народного надбання.

На території санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку, наче гриби після дощу, зростають приватні котеджі, багатоповерхові житлові будинки, а Одеса потрохи втрачає статус курортного міста.

Ця проблема ускладнювалася й тим, що упродовж багатьох років залишалося не визначеним право власності на окремі об’єкти, в тому числі, рекреаційного призначення.

Так, протягом тривалого часу не знаходили законного вирішення питання, пов’язані з використанням та відчуженням санаторно-курортних закладів, які належали до системи «Укрпрофоздоровниці». Проте аналіз низки нормативних актів показав, що першопричиною незаконного відчуження майна є невірне трактування вимог законодавства України стосовно правового статусу цих закладів.

Актуальність цього питання відзначив і Генеральний прокурор України В. П. Пшонка на брифінгу, проведеному 8 вересня поточного року, наголосивши, що в користуванні Федерації профспілок України перебуває близько 300 об’єктів державної власності, вартість яких становить до 10 млрд. грн., однак достовірна інформація про стан використання цього державного майна відсутня1.

Певною мірою відповісти на ці запитання має також діяльність комісії з питань проведення інвентаризації майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке передано їм у відання, володіння або користування за рішенням органів державної влади колишнього Союзу РСР та Української РСР, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня поточного року2.

Невеличкий екскурс в історію. Федерація профспілок України після розвалу Радянського Союзу отримала в спадщину значну кількість профспілкової власності, в тому числі, й нерухомості. Зокрема, федерації дісталося 330 лікувальних комплексів, із них 255 — санаторіїв, по всій країні, частина з яких розташована і в Одеській області.

Починаючи з 1991 року, керівництво усіма профспілковими санаторіями передано до утвореного ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Але в подальшому низку об’єктів санаторно-курортного призначення, у тому числі й розташованих в Одесі санаторіїв, було відчужено цим товариством на користь комерційних структур. При цьому, як показали проведені органами прокуратури перевірки, законних підстав для цього не було.

Яскравим прикладом чого є ситуація, яка склалася з ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Санаторій розташований у курортній зоні міста Одеси на території старовинного парку, закладеного на початку ХІХ століття, у районі 16-ї станції Великого Фонтана на узбережжі Чорного моря.

Цей санаторний заклад, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР»3, передано Міністерством охорони здоров’я УРСР у відання Українській республіканській раді профспілкових органів.

У 2004 році ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» майно ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» відчужило шляхом продажу нерухомих об’єктів загальною площею 2,5 тис. кв. м комерційній структурі, яка, не маючи наміру використовувати в господарській діяльності, одразу відчужило на користь фізичних осіб шляхом укладення договорів дарування. У такий спосіб ці фізичні особи набули права власності на державне майно. Після укладення цих договорів новим власникам державного майна реалізовано земельну ділянку цього санаторію загальною площею 3,3 га.

У зв’язку з цим прокуратурою області у травні 2008 року подано до Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення Одеської міської ради, яким змінено цільове призначення та передано в приватну власність громадянам частину земельної ділянки санаторію. В обґрунтуванні позову зазначалося, що спірна земельна ділянка належала до категорії земель рекреаційного призначення і призначалася для розміщення та обслуговування санаторно-курортного закладу, а тому, змінивши цільове призначення, Одеською міською радою порушено вимоги статті 377 Цивільного кодексу України. В грудні минулого року позов прокуратури області задоволено, рішення Одеської міської ради, яким змінено цільове призначення, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу в приватну власність громадянам земельної ділянки, визнано протиправним та скасовано.

Водночас прокуратурою Київського району Одеси подано до Київського районного суду м. Одеси два аналогічні позови про визнання незаконним та скасування названого рішення міської ради, де третіми особами на боці відповідача виступають 33 фізичні особи, яким цим рішенням безоплатно передано у власність земельні ділянки.

З огляду на те, що законним власником цих земельних ділянок до моменту відчуження була Одеська міська рада як орган, що уповноважений за законом розпоряджатися землями державної власності, чиї інтереси в даному випадку порушені, прокуратурою Київського району м. Одеси до Київського районного суду подано 10 позовних заяв про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державних актів на право на земельні ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, загальною площею 0,941 гектара.

Разом з цим осторонь не залишилось питання щодо повернення незаконно відчуженого майна другого санаторію, підтвердженням є представницька діяльність прокуратури Київського району м. Одеси, якою подано до суду 12 позовних заяв в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до фізичних осіб про витребування майна з чужого незаконного володіння і визнання права власності за державою.

Відчуження будівель санаторного закладу, яке є державним майном, відбулося через порушення профспілками постанови Верховної Ради УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990 р. №5064, якою введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про розпорядження майном та статті 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»5, згідно з якою майно підприємств, установ і організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Ці порушення та факт незаконного відчуження майна, яке перебувало у віданні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», підтверджено постановою Верховного Суду України від 25.09.2007 р. за результатами розгляду касаційного подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України від 07.11.2006 р. у справі за позовом прокуратури Одеської області до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та товариства-набувача про визнання недійсним договору купівлі-продажу. При цьому Верховний Суд України постановив, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», є державною власністю, і право продажу цього майна належить власнику, тобто державі.

Не менш драматично розгорталися події навколо ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у якого утворилася заборгованість перед приватним підприємством за виконані роботи за договорами підряду на суму 303 тис. гривень, задля стягнення якої вказане підприємство звернулося до суду.

У ході судового розгляду санаторій, не маючи грошових коштів, запропонував цьому суб’єкту підприємницької діяльність передати в рахунок погашення заборгованості нерухоме майно, в зв’язку з чим приватне підприємство подало до суду позов про визнання права власності на запропоноване майно, який було задоволено. Внаслідок чого майно санаторію у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням загальною площею 34,4 тис. кв. м перейшло в приватну власність.

За результатами касаційного оскарження санаторієм вказаного рішення суду, справу було направлено на новий розгляд, унаслідок якого в задоволені позову щодо визнання за вищевказаним підприємством права власності на нерухоме майно санаторію було відмовлено. Проте спірне майно вже було відчужено на користь інших комерційних структур.

Ураховуючи, що нерухоме майно санаторію було незаконно відчужено прокуратурою Суворовського району м. Одеси, до господарського суду Одеської області подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до підприємств, на користь яких відчужено нерухоме майно, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення майна санаторію імені Пирогова. Рішенням господарського суду Одеської області у вересні поточного року цей позов задоволено в повному обсязі.

Окрім цього, завдяки ефективному використанню органами прокуратури своїх повноважень у вересні 2011 року рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2011 р. задоволено позов прокуратури Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до комерційного підприємства та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна у виді нежитлових споруд загальною площею 333 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 752 кв. м. Цим судовим рішенням державі повернуто незаконно відчужене майно санаторію «Червоні Зорі».

Беззаперечно, зазначеним не вичерпуються проблемні моменти з поверненням незаконно відчуженого майна та земель санаторно-курортних закладів, але правильне застосування набутого досвіду протидії протизаконним схемам їх відчуження дозволить захистити таке майно від протиправних посягань.

Уже в жовтні цього року прокуратурою Приморського району м. Одеси заявлено позов про повернення у державну власність майна санаторію «Лермонтовський» загальною площею 12,7 тис. кв. м.

Перевірки тривають.

Ігор ПРОЦЕНКО, прокурор Одеської області, державний радник юстиції 3-го класу, кандидат юридичних наук.