Коротко нагадаємо читачам зміст попередньої публікації («Голос України» № 171 від 15.09.2011 р.). Як встановили слідчі СБУ та Генпрокуратури України, ще у 2008 році група спритників із ДАК «Укрмедпром» таємно, за спиною уряду і парламенту, злісно порушивши більш як 10 законів України, цілеспрямовано зігнорувавши МОЗУ, РНБУ, НАНУ, АМНУ, цілу низку профільних інституцій, «відчужує» у держави «Індар» — одне з найбільш соціально навантажених та одне з найвідоміших у світі фармацевтичних підприємств України орієнтовною вартістю до 500 млн. гривень. І банально «штовхає» його приватній іноземній компанії «за бугор» аж за... 40 тис. гривень (насправді, як уточнила згодом екс-голова ФДМУ В. Семенюк-Самсоненко, до бюджету «докотилося» всього лиш... 24 тис. гривень). Згодом ці панове, наплювавши на рішення Верховного Суду України та Вищого Адміністративного суду про незаконність оборудки, зневаживши позицію Президента України Віктора Януковича (який, будучи прем’єром, власноруч підписував розпорядження про те, щоб залишити завод у держвласності), «доказують» у «своїх» судах, що вони обібрали нашу спільноту «правильно»... І, зрештою, захоплюють єдине у нашій державі підприємство з виробництва інсулінів у замкненому циклі, тобто остаточно «валять» державний інсуліновий суверенітет на користь приватної іноземної компанії за допомогою... сотні озброєних беркутівців.
Чому окупанти і досі на «Індарі»?
...Світ шокувала ця новина. Як таке могло статися у цивілізованій європейській державі, де більше 10 мільйонів громадян або хворіють на цукровий діабет, або мають т. з. переддіабет, тобто прямо чи опосередковано зав’язані на викраденому підприємстві, ставила питання і наша газета?
Після виходу у світ матеріалу «Як рейдери нашим суверенітетом торгували» події на владному олімпі почали розгортатися з космічною швидкістю. 19 вересня, тобто вже через три доби(!!!) після публікації, Господарський Суд м. Києва задовольнив позов Генпрокуратури та визнав за Україною право власності на завод, зобов’язавши витребувати у приватної іноземної компанії викрадені акції і негайно повернути їх єдиному законному власнику — українській державі. Наступного дня своє вагоме слово сказав Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, запропонувавши створити тимчасову слідчу комісію з повернення заводу державі... Підключився також і Комітет з питань національної безпеки та оборони... А ще через кілька днів у парламенті було зареєстровано законопроект про повернення до державної власності пакета акцій «Індару»...
І це, звісно, добре. Але, на думку експертів, цього недостатньо. Для повнометражного відновлення інсулінового суверенітету держави українство має одержати такі самі чіткі відповіді на цілком конкретні запитання і від...
...Генпрокуратури України, — якщо уряд не ухвалював рішення про відчуження «Індару», але група махінаторів таки «відчужила» надсучасний державний завод орієнтовною вартістю до 500 млн. гривень за... 24 тис. гривень, то куди «прилаштували» різницю? Чому впродовж чотирьох років Україна так і не побачила цих «героїв» на лаві підсудних, і дійшло навіть до того, що, за словами керівника юридичної служби «Індару» Миколи Мотрука, панове почали ініціювати кримінальне переслідування проти індарівців, які розкрили цю грандіозну аферу?
...Служби безпеки України, — якщо було достеменно встановлено факт викрадення конкретними особами державного суверенітету в окремо взятій галузі, і слідчі СБУ на підставі неспростовних доказів порушили дві кримінальні справи з цього приводу, то чому і через чотири роки його не відновлено?
...Вищої Ради юстиції України, — якщо уряд не ухвалював рішення про відчуження заводу, але конкретні судді, у т. ч. Носівського райсуду Чернігівської області, Дзержинського районного та Господарського судів м. Харкова, таки «відчужили» його, тобто своїми неправедними рішеннями збіднили українську державу як мінімум на 500 млн. гривень, то чому ці т. з. служителі Феміди і досі «благоденствують»? (За винятком судді Корзаченка, якого Президент Віктор Янукович своїм указом позбавив суддівської мантії за неправосудне рішення щодо «Індару», а також ще одного судді, що достроково припинив свої повноваження).
...Міністерства внутрішніх справ, — якщо «Індар» був і залишається держпідприємством, статус якого підтверджував і нинішній глава держави, то хто саме давав державним людям вказівку «завести» на територію державного підприємства представників приватної іноземної компанії, щоб остаточно «завалити» український інсуліновий суверенітет?
...Кабінету Міністрів України, — якщо було чинним відповідне розпорядження про державний статус «Індару» за підписом тодішнього прем’єра В. Януковича, то з якого саме кабінету до Господарського суду м. Харкова був посланий «козачок», який нібито від імені всього уряду... «відмовився» від цього підприємства на користь приватної іноземної структури, а насправді — від інсулінового суверенітету України?
Тільки разом, спільними зусиллями, переконані фахівці, українство зможе розібратися з цим «бермудським трикутником», у якому безслідно зник не тільки «Індар», а і ціла низка інших фармпідприємств ДАК «Укрмедпром» на мільярди гривень.
Зрештою, будьмо щирі. Уже прийняті рішення є неповними, усіченими. Вони так і не зняли відверто кримінальної окупації приватної іноземної компанії з державного, стратегічно важливого українського активу, не усунули від «керування» інсуліновим суверенітетом нашої держави, а відтак і життям та здоров’ям мільйонів наших співвітчизників, спритників, які не мають до нього жодного відношення. А найголовніше, вони не зліквідували загрози демонтажу іноземцями цілого сектору національної безпеки та оборони України. По факту. Ці рішення, за великим рахунком, пропонують українській спільноті знову... чекати! Тобто адекватного державного реагування на загрозу загальнонаціонального масштабу ми не маємо. Це за умови, що надходять дедалі відчайдушніші повідомлення Комітету порятунку «Індару» (членами якого є чи не половина цього трудового колективу!). Що про «художества» зловмисників, з подачі Комітету, періодично інформуються не тільки перші особи нашої держави, а і європейська та світова спільноти, у т. ч. представництва багатьох іноземних держав, акредитованих в Україні, у т. ч. США, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії, Росії, Бразилії, Китаю, усі міжнародні організації в Україні, у т. ч. МВФ, Світового банку, ЄБРР, Європейської бізнес-асоціації, відомі громадські та політичні діячі, депутати, конгресмени і сенатори провідних країн світу, які опікуються питаннями захисту прав людини та її свободами! Тобто українську спільноту знову переводять у режим очікування, хоча нині весь світ, затамувавши подих, спостерігає за тим, як особи, проти яких нібито ополчилася вся держава, буквально роздирають завод на шматки!
Як вони убивають суверенітет
...Тобто народу знову пропонують... зачекати. Але хіба нас нічого не навчило попереднє чотирирічне «чекання», коли окупанти, віроломно «зламавши» десятки наших законів, почали нищити безцінні надбання української спільноти? Невже недостатньо того всього, що вони зробили, щоб почати діяти негайно? Адже саме ці панове, як повідомляє Комітет, вже...
...«Відчужили» державне підприємство, таємно вивівши з-під української юрисдикції цілий сектор національної безпеки і оборони!
...Паралізували штаб інсулінового суверенітету, ініціювавши кримінальне переслідування його головних ідеологів і модераторів, замінивши на посаді керівника підприємства доктора біологічних наук, професора — на цілковитого профана в галузі нанотехнологій, професійного ліквідатора державних підприємств!
...П’ять діб не допускали до роботи персонал, захопивши підприємство, добре знаючи, що виробництво інсулінів є безперервним, і тільки завдяки рішучій протидії Комітету пощастило врятувати завод від остаточного знищення та унеможливити збитки майже на 240 млн. гривень!
...У шість разів зменшили обсяги виробництва! Тобто космічними темпами підривають, ліквідують інсуліновий суверенітет України, готуючи плацдарм для атаки транснаціональних компаній, яка коштуватиме держбюджету додаткового мільярда гривень!
...Зірвали випуск першої партії ліків нового покоління — аналогів інсулінів! Тобто зірвали подальшу експансію дешевих українських інсулінів на світовий ринок!
...Зупинили виробництво у Львові!
...Звільнили «за власним бажанням» усю службу зовнішньої економічної роботи! Тобто убили безцінні багаторічні напрацювання на зовнішніх ринках, подарували індарівські «ніші» конкурентам!
...Намагаються змінити нормативні документи, що є свята святих нанотехнологій, тобто готують тихе адміністративне технічне вбивство підприємства!
...Форсованими темпами відновлюють світову монополію кількох транснаціональних компаній на життя та здоров’я людства! Адже знищення українського інсулінового суверенітету автоматично веде до зриву міжурядового контракту України з Бразилією на будівництво інсулінового заводу вартістю 100 млн. доларів; до унеможливлення подібних замовлень у майбутньому!
...Заволоділи й утримують не тільки державне майно, а і майно інвесторів майже на 100 млн. гривень, не допускають до нього законних власників, злісно дискредитуючи Україну перед усім світом!
То, даруйте, чого чекати? Чи не схоже усе це на звичайну чітко сплановану диверсію (ст.113 Кримінального кодексу України)? Хіба це не «вчинення з метою ослаблення держави... дій, спрямованих на... зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення» (карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років)? Хіба тут не йдеться про цілеспрямоване ослаблення, зниження економічного, науково-технічного потенціалу України?!
Чому нам вручили «чорну мітку»?
...А тепер про те, чому вони так поспішають розправитися і з заводом, і з унікальною командою, про те, чому ці безчинства напряму стосуються не тільки України, а й усього світу. І чому українство не може чекати й дня!
Так от. Нині людство дедалі більше потерпає від пандемії цукрового діабету, про що, зокрема, йшлося і на Генеральній Асамблеї ООН, де виступав і Президент нашої держави Віктор Янукович. І якщо в Україні найбезпосередніший стосунок до цієї проблеми, повторимось, має більш як 10 мільйонів осіб, то у світі — 400 мільйонів! Причому до 2025-30 рр., на думку експертів ВООЗ, майже четверта частина землян потерпатиме від цукрового діабету. Отже, в геополітичному сенсі це означає одне: той, хто володітиме інсуліном — володітиме світом! Саме тому битва інсулінових титанів призвела до тотального знищення усіх виробництв інсулінів у всіх країнах і породила грандіозну монополію. Саме тому під її залізною п’ятою опинився весь світ і почалася божевільна гонка цін на життєво важливі ліки, без яких людина не може прожити і дня. Втрата інсулінового суверенітету обернулася величезними фінансовими втратами навіть для такої суперпотужної держави, як Німеччина. Маючи власне виробництво, вона витрачала на цю програму 400 млн. євро; після його втрати видатки німців зросли утричі!
Здійснивши навальний, феєричний прорив у царині найсучасніших нанотехнологій, вже зареєструвавши свої інсуліни у 19 країнах світу, Україна в особі професора Лазарєва та його унікальної команди рішуче зруйнувала світову монополію на життя і здоров’я людства кількох транснаціональних компаній! Нашій державі вдалося налагодити повнометражне виробництво інсуліну в замкненому циклі (це все одно, що знову вперше у світі запустити людину у Космос!), поклавши в основу українських інсулінів не тільки епохальні винаходи семи лауреатів Нобелівської премії, а і цілу низку суто українських нанотехнологій, розроблених нашими вченими, які істотно здешевлюють ліки. Це мало колосальний ефект. Скажімо, з приходом наших інсулінів у Бразилію транснаціональні компанії змушені були знизити ціну на свої препарати у вісім разів! Нечувана статистика. Розгромна!
Головним загальноцивілізаційним підсумком цієї роботи є те, що команда Лазарєва дала Україні і світу не тільки дешеві ліки, а і ліки найвищої якості, що багаторазово підтверджувалося провідними профільними лабораторіями світу, у т. ч. і Швейцарським інститутом стандартів якості «SІQS» (м. Цюріх, Швейцарія). Адже рівень очищення наших інсулінів удвічі вищий від показників, передбачених Американською та Європейською фармакопеями! По факту. І у тій же Бразилії, приміром, куди постачаються наші ліки, на 200 тисяч хворих, що їх приймають діабетики кожного дня, зафіксовано тільки... 12 ускладнень; це у 50 разів менше від нормативу, який встановлено ВООЗ! І це теж колосальний успіх.
Індарівці показали світу вельми переконливу економіку боротьби з цукровим діабетом, яка базується на державному підприємстві. Адже за ці роки команда Лазарєва не тільки допомогла державі повернути майже 500 млн. гривень кредиту іноземцям, не тільки сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 100 млн. гривень у вигляді податків, не тільки зекономила для нашої держави більш як 250 млн. гривень на різниці в ціні між дороговартісними іноземними інсулінами і вітчизняними, не тільки інвестувала у розвиток заводу та залучила інвестицій на майже 200 млн. гривень, а і виростила перший супертехнологічний міжнародний контракт на 100 млн. доларів із Бразилією, відкрила шлюз для подібних замовлень з усього світу. Тобто, тільки за приблизними підрахунками, трудовий колектив «Індару» зумів активізувати для України майже 2 млрд. гривень. Це теж суперуспіх, гідний міжнародного наслідування.
Однак найбільша «вина» нашої держави перед світовими монополістами полягає в тому, впевнені фахівці, що уклавши міжурядову угоду з Бразилією на будівництво інсулінового заводу, тобто, почавши торгувати на світовому ринку своїми супертехнологіями, українці дали міжнародній спільноті реальну альтернативу, а якщо ще точніше, то позбавили монополістів тотального контролю над світом. Чи могли вони допустити щось подібне? Звичайно, ні.
Ось чому насправді інсуліновому суверенітету України вручили «чорну мітку»!
Конкретні запитання до влади
...Тому запитання нині стоїть максимально чітко і жорстко: якщо український уряд не давав дозволу на відчуження «Індару», але група спритників із ДАК «Укрмедпром» його «відчужила», тобто просто «позичила» в української спільноти, тоді що три місяці поспіль роблять сьогодні на стратегічно важливому держпідприємстві абсолютно сторонні люди, представники конкретної приватної іноземної компанії, які порушили на круг кільканадцять Законів України? Де негайне реагування оборонців державного інтересу — ГПУ, СБУ, МВС? Чому негайно не відновлюємо у правах єдиного законного власника стратегічно важливого активу — Українську Державу? Чому не припиняємо ініційоване окупантами кримінальне переслідування носіїв унікальних технологій, авторів патентів і винаходів власників, господарів безцінної інтелектуальної власності — трудового колективу підприємства «Індар» на чолі з відомим науковцем і організатором високотехнологічних виробництв, доктором біологічних наук, професором О. П. Лазарєвим, який своїми руками, своїм інтелектом зробив цей завод, дав йому світову перспективу, надав політиці України загальноцивілізаційного звучання? (Як зазначає керівник юридичної служби «Індару» Микола Мотрук, — справу проти патріотів порушено повторно з питань, які вже були всебічно вивчені та закриті судами, і самою Генпрокуратурою, за відсутністю складу злочину).
Що, власне, відбувається? Чому так злісно ігнорується позиція стосовно «Індару» навіть Президента України Віктора Януковича?
P. S. А щодо слідкування за всіма, хто захищає державу, прослуховування телефонних розмов, то усе це продовжується, твердять індарівці-патріоти. Незважаючи на численні звернення до прокуратури.
