У столичному театрі ім. Івана Франка вже вісім років поспіль проходить єдиний в Європі міжнародний фестиваль жіночих монодрам під назвою «Марія». Фестиваль — данина пам’яті великої артистки Марії Заньковецької, його ініціатор — актриса Лариса Кадирова, яка сама колись понад 600 разів зіграла на сцені роль Марії Заньковецької. Розпочався фестиваль виставою «Стара жінка висиджує» за п’єсою польського драматурга Тадеуша Ружевича з пані Кадировою у головній ролі. Вистава ідеально вписалась в загальний, дещо апокаліптичний, настрій фестивалю. Лейтмотивом практично всіх вистав стало протистояння Людини і Всесвіту, Людини і Бога і, звичайно, Людини і Людини з варіаціями на тему «що з нами буде, якщо ми не схаменемось?».
Нігяр Гасанзаде — красуня- актриса з Азербайджану показала моновиставу «Вихід» за п’єсою Ельвіна Мірзоєва. В цій трансфантазії, як її називає сам автор, йдеться про те, що ми займаємо мізерну нішу у Всесвіті і треба бути обережними з вибором поведінки, щоб не опинитися у безвиході. Тему духовних шукань, за допомогою поезії Богдана Бойчука, українсько-американського поета, порушили у виставі «Не тільки молитви» наш режисер Сергій Архипчук та виконавиця Олена Огороднійчук.
Надривна за змістом і формою вистава «Сахем» за однойменною повістю Генріка Сенкевича нагадала про досі актуальну для багатьох націй тему геноциду. Польська актриса Моніка Боллі змогла передати атмосферу страху і відчаю. За словами автора сценічної адаптації Станіслава Мельського, ця вистава — про толерантність релігійну та національну, про повагу до іншої культури і гідність кожної людини.
Тему боротьби за гідність і права продовжила публіцистична вистава «Російський репортер» (виконавиця Ольга Прихудайлова). Філософсько-поетичну трагікомедію про сенс життя, про силу кохання й ненависті, про силу долі представили болгарський режисер Гліб Бочуков та актриса Петкова Зарниця Пламенова. Вони обрали п’єсу «Лазариця» болгарського драматурга, нобелівського лауреата Йордана Радичкова.
Ще одну виставу за п’єсою Тадеуша Ружевича «Картотека» представив єдиний чоловік на фестивалі жіночих монодрам, польський театральний діяч Збігнев Хшановський, який присвятив свій монолог світлій пам’яті своїх батьків з усіма переживаннями і болем людини, яка втратила найближчих людей.
Відчуття нестерпної легкості буття залишила моновистава «Пушкіну» за листами та віршами поета, яку створила російська актриса та режисер Анна Терещенко-Островська. Може здатися, що авторка обрала безпрограшну тему, але з творчістю генія треба обходитися обережно, за принципом «не нашкодь». На щастя, виконавиця всю виставу відіграла, як канатоходець — жодного зайвого руху. 8-й фестиваль жіночих монодрам «Марія» залишив по собі приємне враження, хоч і прикро, що він залишається подією для дуже вузького кола театралів.
