Із виступів представників фракцій

— 14—15 жовтня відбулося засідання Венеціанської комісії. По Україні розглядалося чотири законопроекти — про вибори народних депутатів, про зміни в закон про судоустрій і статус суддів, про адвокатуру, свободу зборів. Незвичайно гостру дискусію викликав проект висновку комісії про законопроект про вибори. Думки членів комісії та експертів розійшлися. У центрі критики виявилася зміна виборчої системи, запровадження п’ятивідсоткового бар’єра, заборони на участь виборчих блоків і обов’язкового депозиту для реєстрації кандидатів. Водночас у проекті висновку комісія визнала, що вибір виборчої системи є суверенним правом кожної держави. Ніхто із членів комісії не заперечив проти озвученої нами позиції, що Україна вправі обирати будь-яку виборчу систему, у тому числі й змішану. Що змішана виборча система є не українським, а західноєвропейським винаходом, що сьогодні застосовується у Великобританії, у Німеччині, Італії, Угорщині та в інших розвинених демократіях. Другим в обговоренні комісії був законопроект про внесення змін в закон про судоустрій і статус суддів. У четвер розглядатимемо зміни до цього закону і, сподіваюся, його буде ухвалено в другому читанні — ми практично врахували всі зауваження Венеціанської комісії.

— Безпрецедентна за своїми масштабами справа Юлії Тимошенко вступила в ту фазу, яка дуже схожа на масовану облаву і небачену за жорстокістю розправу. Незалежних структур влади в Україні вже немає, від судової та законодавчої гілок залишилися тільки сучки. Якщо судом узаконюється 31 квітня, документами датуються числа, які ще не настали, а вирок пишеться разом із таким супроводом — про які права людини і незалежне правосуддя мова? Тому не дивно, що в нашій країні найвищий рівень розкриття злочинів, але ж усі знають, як це досягається. І майже всі вироки обвинувальні. Горе країні, де понад третину в’язнів сидять ні за що. Ось чому ще ніколи так одностайно світова спільнота не вибухала від обурення, адже вирок Тимошенко став символом зневаги і свого, і міжнародного права. Там за політичні рішення в тюрми опонентів не кидають. Щоб зберегти престиж держави, наша фракція пропонує негайно прийняти постанову про терміновий розгляд президентського законопроекту про декриміналізацію з поправками, які передбачають чітку можливість Ю. Тимошенко і багатьом невинним негайно вийти з в’язниці. Ми розуміємо, що не вистачить вже ані совісті, ані серця винести виправдувальний вирок, сподіваємося, це зробить Європейський суд.

— З кожним днем ситуація загострюється, як усередині країни, так і у відносинах з усім світом. Один видатний письменник сказав: найбільший злочин — це безкарність. Наша влада цієї простої істини розуміти не хоче. Влада щиро вважає, що може безкарно дурити голову і Заходу, і Росії. У результаті загроза тому, що ми знову віддалимося від Європи на багато років. Уже і Євро-2012 у нас погрожують забрати. Росія теж робить дуже жорсткі заяви стосовно нинішньої влади. Дружба, якою так хизувалися регіонали, схожа на холодну війну. Влада думає, що може залякувати власний народ і переслідувати будь-яке інакомислення. Але безкарність завжди буває лише тимчасовою. Зараз усі пред’являють нинішній владі рахунки до сплати. В Україні люди доведені до відчаю і готуються до нових акцій протесту. Уряд підготував такий бюджет недоїдання для мільйонів українців, якого ще не було: порівняно з 2009 кризовим роком удвічі зменшено соціальні виплати. Скупі цифри розкладено по рядках, неначе зуби громадян по поличках. У влади є єдиний вихід із політичного глухого кута: у Брюсселі все ще очікують Віктора Януковича для погодження остаточного варіанта угоди про асоціацію включно із зоною вільної торгівлі, Європа не зачиняє двері й ще вірить, що будуть виконані обіцянки, які Президент дав європейським лідерам.

— Ми наступаємо на ті ж самі граблі, робимо однакові помилки. Йдеться про проблеми соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Цим питанням опікується Міністерство соціальної політики, як головний розпорядник коштів, що виділяються на оздоровлення громадян. Соціальна політика, яку міністерство проводить стосовно чорнобильців, м’яко кажучи, неефективна. На сьогодні міністерство виконує роль статиста і, як правило, місцевих проблем із Києва не бачить. Для прикладу — ситуація з розподілом путівок на санітарно-оздоровче лікування. Їх виділяють, не звертаючи увагу ні на кількість заяв, ні на медичні рекомендації. У ці санаторії люди їхати не хочуть, бо їм пропонують у Криму лікувати органи травлення, а в Трускавці чи в Моршині — органи дихання, хоча потрібно навпаки. Зовсім немає путівок матері та дитини в санаторіях Криму. Статистика лякає: з року в рік стан здоров’я постраждалих погіршується, 83% дітей, які мешкають на забруднених територіях, хворі. То ж яке у нас буде майбутнє з такою кількістю хворих дітей?

— У ці дні масові акції протесту проти політики буржуазних урядів і всевладдя транснаціональних корпорацій пройшли у більш ніж 900 містах і охопили увесь світ. Це підтверджує висновок про те, що капіталізм як суспільно-економічна система, як система культурно-моральних цінностей повністю себе зжив. Недозволенною наївністю було б стверджувати, що завтра капітал добровільно відречеться від свого світового панування, що завтра всі багаті самі поділяться з бідними, що політичний блок НАТО раптом припинить бомбити непокірливі країни і знищувати мирне населення. У цій запеклій боротьбі праці й капіталу останні не гребують нічим — ні підтримкою фашистських режимів, ні підбуренням народів, ні розпаленням воєн, ні фінансуванням терористичних організацій, ні поваленням демократичних урядів і встановленням буржуазних диктатур. Мільярди доларів витрачаються капіталом саме на ці цілі. Але так само, як капіталістична формація прийшла на зміну феодалізму, так само з історичною неминучістю соціалістичні відносини змінять капіталістичні у всіх сферах людського життя. Закликаємо стати під червоні прапори й сказати рішуче «ні» наступу капіталу.

— Закликаємо уряд прискорити переговори з Росією щодо перегляду газових угод 2009 року. Головна наша мета — зниження ціни на газ для українських громадян. Не варто нагадувати, що наявні газові угоди є дискримінаційними для України, а тому уряд з нашою підтримкою має обстоювати українські національні інтереси. Угода 2009 року і підвищення ціни на російський природний газ у реаліях 2011 року закладає від’ємне торговельно-економічне сальдо зовнішнього балансу. При цьому між Україною та Росією все-таки існують міцні коопераційні і торговельні зв’язки з величезним потенціалом, і потрібно робити все, щоб підтримувати нормальний розвиток двосторонніх відносин та мінімізувати конфліктні ситуації. Маємо шукати компроміс, мета якого — зниження ціни на газ передусім для простих громадян, для приватного та бюджетного секторів, аби українці не стали заручниками цін на природне паливо. Справедлива ціна на російський газ для України має становити не 347 доларів за тисячу кубічних метрів, як це буде в четвертому кварталі цього року, а 200 доларів.