Ще у травні жителі Виноградаря отримали копії договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Обережних і думаючих насторожило, що документ надійшов поштою і був без номера. Але підписаний директором комунального підприємства і затверджений його печаткою. Начебто не «лист щастя», але чому угода має підписуватися заочно? А якщо власник квартири з чимось не згоден, має запитання? Про це жодного слова.
Досвід підказував, що незадовільна організація процесу та ігнорування методів роз’яснювальної роботи із потенційним підписантом позначаться на кінцевому результаті. Так і вийшло: бажаючих закріпити серйозний папір своїм підписом було небагато.
Неважко здогадатися, до чого вдалися комунальники, щоб зібрати підписи під угодами
...Години під дверима начальника, бухгалтерії і майстрів підприємства вистачило, щоб переконатись: бюрократи, як колорадські жуки, виживають при будь-якій владі і політичній погоді.
— Заливаю сусідів, прибігла за сантехніком, а мені підсовують той клятий договір, — на бігу розповідає жінка. — Мусила підписати, не читаючи навіть. У поштовій скринці його не було — вона по- варварськи зламана...
Виходить від бухгалтера мама з малою дитиною і чую: «Уважно прочитаю і обов’язково підпишу». Це вона пообіцяла, отримавши потрібну довідку.
— Довго умовляли? — запитую.
— Та довелось. Син своїм плачем допоміг.
— А я нікому нічого не підпишу — хай до суду подають, як рекомендують мені комунальники, коли вимагаю перерахунку за ненадані послуги.
Оце позиція! Та чи у всіх вистачить нервів, часу і коштів позиватися з комунальниками?
Утім, доведено: якщо вони відчувають законну силу, куди й дівається самовпевненість, а часом і пихатість...
То підписувати згаданий договір з комунальною службою, чи чекати запрошення до начальника, а то й до суду?
Київ.
Коментар юриста
Підписання договору між власником квартири та обслуговуючою організацією передбачене Законом України «Про житлово-комунальні послуги». У ньому, зокрема, зазначено, що власник протягом місяця зобов’язаний (!) підписати договір за умови, що він відповідає затвердженій типовій формі. А вона розроблена та введена в дію постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20 травня 2009 року.
Зразок угоди, наданої редакції, відповідає згаданій формі, а, отже, мешканці будинку, по суті, не мають права відмовлятися її підписувати.
Проте умови договору дуже розмиті, обов’язки комунального підприємства сформульовані загальними фразами, майже кожний пункт відсилає нас до «чинного законодавства», але ж і там немає відповіді на запитання — хто за що відповідає?.. Загалом він повністю дублює положення закону про житлово-комунальні послуги.
Враховуючи те, що сторони договору рівні, не зайвим буде складання так званого протоколу розбіжностей, в якому можна конкретизувати умови надання послуг. Цей протокол у двох примірниках (з підписаним примірником договору і позначкою на ньому про протокол) надсилаються керівникові комунального підприємства. Якщо протягом 20 днів він не надішле своїх заперечень на протокол, він вважається прийнятим і підлягає виконанню...
...Інша річ — способи, якими ЖЕК примушує мешканців будинку підписувати договір. Якщо хтось із власників відмовляється це зробити, комунальники мають діяти в правовому полі, а саме — вимагати підписання угоди через суд. Натомість погрози, залякування, відмова паспортиста виконувати свої обов’язки, ненадання довідок тощо — це вже сам ЖЕК порушує закон, а отже, можна звертатися зі скаргою до прокуратури або йти до суду.
Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ, кандидат юридичних наук.
