Переходити на зимовий час чи ні? Це питання нині жваво обговорюють у суспільстві.
Медики, зокрема, вважають:
— Україна живе у другому часовому географічному поясі. Тож усі наші біоритми пов'язані з природними у ньому змінами. Людський організм відрізняється стабільністю біоритмів, які передаються із генетичною пам’яттю. А всякі декретні часи, що вводилися, не є природними для організму. Особливо страждають від цього люди похилого віку та діти, — переконаний член-кореспондент Національної академії медичних наук України, професор Микола Поліщук.
Медик апелює такими даними: зі зміною часу на 5—7 відсотків збільшується число дорожньо-транспортних пригод, підвищується травматизм на виробництві, а кількість загострень серцево-судинних захворювань зростає на 14—17 відсотків.
Микола Поліщук озвучив позицію Академії медичних наук: українці повинні жити за своїм природним часом. Треба врешті-решт перейти на нього (а це «зимовий» варіант) і перестати бавитися і змінювати вручну природний час держави.
Такої ж думки й голова Державної комісії єдиного часу і еталонних частот Ярослав Яцків.
— Зараз немає особливої вигоди від запровадження літнього часу. Значної економії від того не буде. Єдина доцільність — у максимальному використанні світлої частини доби. За старою радянською традицією життя в нас починається о 9.00. Тоді як Європа працює з 7—8-ї години ранку. На сході України робочий час варто розпочинати о 7.00—7.30; в Києві — о 8.00; на Закарпатті — о 8.30—9.00. Варто запровадити так звані регіональні графіки роботи.
До речі, ця ідея не нова. Ще 1995 року тодішній Президент Леонід Кучма видав відповідний указ. Його ніхто не скасовував, але ніхто й не виконував.
Учені кажуть і про інші проблеми, які виникають із часовим непорозумінням. Мовляв, у паніці ті, хто займається логістикою із Європою. Є питання із програмним забезпеченням. Є і політичні моменти часової складової. Адже досі Україна декларувала рух до Європи. Зміни сезонного часу — це вимога європейського законодавства. Так, країни Балтії наприкінці 1990-х теж намагалися від цього відмовитися, але не змогли, бо вони є часткою ЄС і мають жити за його законами й часом.
До того ж деякі аналітики вважають «часову» постанову Верховної Ради нелегітимною. Мотивують це тим, що після набуття чинності Конституцією 1996 року такі питання мають регулюватися лише законами України...
Отже, фахівці пропонують: поки що перейти на зимовий час і спільно з Європою вирішити доцільність у подальшому таких «стрибків у часі» двічі на рік.
