Після багатьох десятиліть застою на Волині нарешті відновлено роботи з реконструкції меліоративної мережі, спорудження і ремонту водозахисних дамб.
Навіть рекордно засушливі друга половина літа і початок осені, а за вересень випало лише 15 міліметрів опадів за норми 55, не обезводнили поліські річки Прип’ять і Стохід. Та варто піти затяжним дощам, як вони знову вийдуть з берегів, затоплюючи все довкруги. В останні десятиріччя повені на Волинському Поліссі щораз набирають дедалі загрозливішого характеру, завдаючи мільйонних збитків. Тож в області з надією сприйняли рішення уряду про виділення рекордної за останні роки суми у розмірі 22,5 мільйона гривень на запобігання надзвичайних ситуацій.
Сьогодні вже можна підбивати деякі підсумки зробленого, зокрема, на тих об’єктах, де виконання робіт не потребувало проведення тендерних конкурсів. Це стосується насамперед відновлення лісової меліорації і внутрігосподарської осушувальної мережі. На це виділяли 4,5 мільйона гривень. На кількох таких об’єктах, зокрема у Камінь-Каширському районі, довелося побувати на початку жовтня. Тут відновлено сім кілометрів меліоративних каналів у лісових масивах, почищено п’ять кілометрів каналів поблизу сіл Добре, Сошичне, Хотешів, Видерта. Ефективність цих робіт величезна. За загальних затрат 376 тисяч гривень значно поліпшено ситуацію у цих населених пунктах, які часто підтоплювало як під час весняного водопілля, так і дощовими паводками. У Нуйнівському лісництві Камінь-Каширського держлісгоспу п’ять кілометрів прочищеної меліоративної магістралі дадуть змогу поліпшити ситуацію на кількох тисячах гектарів, які потерпали від перезволоження.
Лише 65 тисяч гривень було виділено на ремонт дамби поблизу села Підгір’я Ратнівського району. Цієї весни, щоб врятувати село від підтоплення рікою Прип’ять, тут довелося в авральному порядку вкладати дві тисячі мішків з піском. Тепер Підгір’я на десять років убезпечене від подібних надзвичайних ситуацій. Довгий час не вдавалося завершити захисну дамбу поблизу села Бучин Любешівського району. Сьогодні вона повністю готова. Працює і насосна станція, яка відкачує воду з відвідного каналу. На завершенні роботи і на дамбі в селі Гречища, яка закриває від Прип’яті цілий масив. Тобто вдалося зробити те, що через брак коштів не могли привести до порядку десятки років.
Певні проблеми є з об’єктами великої вартості, по яких пройшли тендери. Зокрема, із спорудженням захисної дамби у селищі Любешів. Фірма «Ніка» з Івано-Франківська, яка проводить тут роботи, виявилася не зовсім готовою до їх виконання. Об’єкт, безумовно, один із найскладніших. Певні проблеми виникають у зв’язку з тим, що вулиці райцентру подекуди впритул підходять до ріки Стохід і, аби відокремити її від житлового масиву, який отримав промовисту назву Жабокряки, місцями дамбу доведеться висипати руслом ріки. Це складно робити навіть за сухої погоди, а таку можливість «Ніка», здається, якщо вірити прогнозам синоптиків, втратила. Не має це підприємство і відповідної техніки, яка б дозволяла працювати в умовах перезволожених торфовищ. Тож на найскладніших ділянках траси роботи ще не виконані.
Нововолинське приватне підприємство «Сантехмонтаж» працює одразу на двох об’єктах: спорудженні захисної дамби в селі Любязь і прочищенні русла ріки Прип’ять від села Яревище до райцентру Ратно. І якщо в Любязі роботи ведуться на повну силу і виконані більше як на 60 відсотків, то на ріці Прип’ять ситуація виглядає критичною. З двадцяти кілометрів русла прочищено лише півтора. Роботи на початок жовтня виконувалися лише одним екскаватором, до того ж він був не спроможний як слід сформувати русло ріки. Аби його якісно відновити, потрібен земснаряд, та від нього, аби не втрачати заробіток, підприємство відмовилося. Як тепер воно виправлятиме ситуацію, сказати важко.
Заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк, з ініціативи якого відбулася поїздка, налаштований рішуче:
— Поза сумнівом, попередити підтоплення легше, аніж ліквідовувати його наслідки, — зауважує він. — Це добре розуміє уряд. Держава свої зобов’язання з фінансування цих об’єктів виконує повністю. Ми не дамо будівельникам розслаблятися. Свої зобов’язання вони мають виконати не до 1 січня, а до початку грудня.
Підсумовуючи побачене на об’єктах, напрошується висновок: організації, які виграли тендер, виявилися не зовсім готовими і технічно, і технологічно виконувати запропонований обсяг робіт. Тож у майбутньому найкращим виходом у такій ситуації було б створення на базі одного чи двох районних управлінь водного господарства потужних мехколон, які мали б необхідну техніку, включаючи і земснаряди, для спорудження і ремонту захисних дамб, укріплення берегів і очищення русел річок, проведення відновлювальних робіт на меліоративних системах... Для Волині, яка має майже 416 тисяч гектарів меліорованих земель, 18,5 тисячі кілометрів каналів відкритої мережі має неабияке значення. Так само, як і те, щоб цьогорічну провесінь у справі фінансування меліоративних і протиповеневих робіт не було знову заморожено.
Волинська область.
На знімку (зліва направо): начальник обласного управління водних ресурсів Юрій Бахмачук, заступник начальника управління МНС в області полковник Анатолій Свірський, голова Любешівської райдержадміністрації Василь Корець та заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк обговорюють ситуацію, що склалася на спорудженні захисної дамби у селищі Любешів.
Вулиці Любешева тут впритул підступають до Стохода.
Фото автора.
