Одне із найстаріших міст Донеччини — Артемівськ (колишня назва — Бахмут) здавна славиться своїми ярмарками. Але подія, яка відбулася в місті нещодавно, — перша в історії. Ярмарок інвестиційних пропозицій «Тетіс» зібрав проекти, які можна реалізувати на території Артемівська, Красного Лиману та Артемівського району. Загалом гостям заходу запропонували 57 вільних земельних ділянок, 15 інвестпроектів, 47 вільних промислових та невиробничих приміщень, 24 інших бізнес-пропозицій. Серед відвідувачів були представники місцевої влади, фінансової сфери, компаній, які працюють у галузях енергетики, будівництва, сільського господарства, виробництва продуктів харчування, видобутку корисних копалин, туризму тощо.

Оцінили сильні та слабкі сторони кожного села

Подія стала однією із ключових у рамках реалізації програми регіонального розвитку «Разом зробимо життя краще!», яка здійснюється на півночі області за підтримки народного депутата України Сергія Клюєва.

«Коли ми починали програму кілька років тому, то думали, які заходи будуть найкращими для вирішення проблем територій, — розповів народний депутат. — Пряма соціальна допомога — це точкове вирішення якихось проблем. Якщо хочемо комплексно підійти до підвищення життєвого рівня людей у регіоні, потрібно залучати інвестиції. Адже це і податки, і створення інфраструктури. Це «снігова куля» у гарному розумінні цього слова, що зростатиме і зростатиме».

Народний депутат запропонував форму співпраці, за якої самі мешканці міст та сіл могли оцінити власний потенціал, визначити пріоритети та вдало «продати» гарні ідеї приватному капіталу. При цьому різні території мали різний досвід роботи із потенційними інвесторами. Приміром, Артемівськ за кілька років залучив до міста 5 мільярдів гривень інвестицій та 15 іноземних компаній, які створили три тисячі робочих місць. А от Артемівський район такого багатого досвіду роботи з партнерами не мав. Тому в рамках тристоронньої угоди між районною державною адміністрацією, районною радою та Центром законодавчих ініціатив (м. Донецьк) представники проекту детально працювали із кожною територіальною громадою району.

Завдяки такій організаційній та методичній допомозі селяни змогли по-новому подивитися на потенціал свого населеного пункту, оцінити його сильні та слабкі сторони, а також сформулювати інвестиційні пропозиції. Для більшості представників територіальних громад району ярмарок інвестпроектів став першим «виходом у люди», першим досвідом спілкування із потенційними партнерами напряму, без посередників. І вже бодай за це варто було б віддати належне організаторам. Представники невеликих підприємств та територіальних громад почувалися не прохачами, а партнерами, і могли переконливо говорити про переваги проектів.

Громади хочуть бачити оновлене виробництво та туристичну інфраструктуру

Другою особливістю експозиції стала її різноманітність. Території намагаються змінити моно-спеціалізацію, залежність від одного-двох бюджетоутворюючих підприємств та стати багатопрофільними. В Артемівському районі нарівні з традиційними сферами — видобутком корисних копалин та рослинництвом — вважають за потрібне створити комплекс із переробки молока та спорудити вітроелектростанцію. У перспективності розвитку вітроенергетики переконують такі цифри: для запуску генератора потрібна швидкість у 1,5 метра за секунду, тоді як найнижча швидкість вітру в окремих населених пунктах у липні — вдвічі більша, а в лютому сягає 40 метрів за секунду.

Крім того, в районі збираються скористатися вигідним розташуванням на перетині транспортних коридорів із Європи до Азії: успішним обіцяє стати спорудження логістичних центрів, мотелів, кафе, стоянок для вантажівок уздовж автошляхів. Особливі надії покладають селяни на рекреаційні та туристичні можливості району. Пропозицій і планів чимало: тут і джерела мінеральної води, і SPA-курорт, і сафарі-парк, лижний спуск, авто- та мототрек. І Артемівський район, і Красний Лиман мають усі шанси для розвитку «зеленого» туризму і зон відпочинку. У Краснолиманському лісовому господарстві вже створили першу в області еколого-пізнавальну стежку, а на території Криволуцької сільської ради пропонують організувати дитячу та сімейну оздоровницю на базі колишньої закритої школи. У районі також мріють про аквапарк і завод із розливу мінеральної води. Словом, ідей вистачить не на один такий ярмарок.

Цікаво, що деякі відвідувачі виставки вперше відкривали для себе унікальні куточки Донеччини. «У нас найстаріша в районі кам’яна церква і дві природні пам’ятки — «Мар’їна гора» і ковила поблизу Григорівки, — зазначив серебрянський сільський голова Віктор Ходак. — Тому ми й підготували туристичний маршрут. Село розташоване на березі Сіверського Дінця, з радянських часів збереглися дитяча оздоровниця та дві бази відпочинку. Є підземне джерело питної води, її запаси розраховані на 50 років. Усе це ми готові запропонувати партнерам».

На запитання кореспондента «Голосу України», що заважає місцевим мешканцям уже сьогодні надавати послуги відпочивальникам, сільський голова відповів так: «Дороги і транспорт. До найближчої залізничної станції — 11 кілометрів. Автобус перестав ходити у травні. Ми зверталися з цього приводу до обласної держадміністрації, але поки що марно. Нашими дорогами ніхто не хоче їздити». Хоча справедливості заради варто відзначити, що влітку населення села збільшується удвічі — за рахунок «дачників». Та повноцінна організація «зелених» садиб принесла б користь і відпочивальникам, і селянам.

Місцева влада обіцяє лобіювати інтереси інвесторів

Було б наївно сподіватися, що один захід призведе до негайного укладення угод. Та безперечно: підготовка і проведення ярмарку додали громадам упевненості у власних силах. «Для себе я відзначив кілька цікавих проектів, — прокоментував подію Сергій Клюєв. — Це і логістичний центр в Артемівську, і екологічні проекти. Тема дуже важлива для всієї країни. Запитав докладнішу інформацію, вивчимо її і порекомендуємо бізнесменам. Щодо формату реалізації програми, то нове — це добре забуте старе. Пам’ятаєте, як колись усі дружно виходили ремонтувати спортивні та дитячі майданчики, саджали дерева? Як цінували та оберігали те, що створено власною працею? Те ж саме ми прагнемо зробити і зараз. Проект набирає більших обертів, і наступні інвестиції вже обчислюватимуться мільйонами».

На думку народного депутата, північ Донеччини має гарний потенціал для зростання. Відповідаючи на запитання, наскільки досконала законодавча база для того, щоб такі проекти були привабливими для бізнесу, Сергій Клюєв підкреслив: «Закони можна поліпшувати щодня. Але якщо бути об’єктивним, то чинне законодавство створило базу для залучення інвестицій. Питання в тому, як іде виконання на місцях. Щоб інвестор не ходив і не шукав, кому дати хабара, аби «проштовхнути» свій проект, а щоб місцева влада була налаштована на залучення інвестицій і робила все можливе, аби люди приходили, вкладали гроші. Адже гроші йдуть туди, де тихо, спокійно і надійно. Тому наше завдання — створити спокійні та надійні умови для розвитку бізнесу».

Коментарі

Олексій Рева, міський голова Артемівська:

«Ми реєструємо нове підприємство за 15 хвилин і лобіюємо інтереси інвестора в рамках чинного законодавства: працюємо із державними структурами щодо дозвільних документів, видачі технічних умов. Оренду землі оформляли за місяць, продаж — за три (до нового закону). Ми відкриті, прозорі і боремося за інвестора, розуміючи, що це — наповнення бюджету і створення нових робочих місць. Крім того, іноземні компанії, які вже працюють в Артемівську, можуть рекомендувати нас співвітчизникам».

Віктор Данилов, голова Артемівської районної державної адміністрації:

«Усі знають, що таке Артемівський район, але не знають, які можливості він має. Ми презентували ті об’єкти, в яких зацікавлені, щоб туди зайшов інвестор. У нас є корисні копалини, є місця для розвитку туризму, вітроенергетики. Сподіваємося на створення нових робочих місць, благоустрій територій, на поповнення доходної частини місцевого бюджету. Крім того, інвестиції допоможуть вирішити проблеми екології та розвитку інфраструктури».

Леонід Перебийніс, краснолиманський міський голова:

«Той крок, який ми зробили, — це шлях, яким повинна іти країна. Потрібно небагато інвестицій — і селяни зможуть нагодувати людей дешевою, екологічно чистою продукцією. Ганьба, коли завозимо із-за кордону молоко, сир, гречку — те, що здатні виробити самі. Крім того, у нас є поклади природного та сланцевого газу, є резерв прісної води, є чудові можливості для туризму. Все це потрібно розвивати».

Сергій Клюєв ознайомлюється з пропозиціями учасників ярмарку. 

Фото автора.