Екологи вважають, що затвердження Генплану столиці призведе до знищення зелених зон
 
Проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року, затвердити який як генплан невдовзі має Київрада, викликає у киян суперечливі думки.  Автори проекту твердять, що столиця розвиватиметься, виходячи із шести головних напрямів: креативного, який розвиває інновації; зберігає унікальність у глобальному масштабі; постійно підвищує якість життя; міста відкритої економіки; з потужним управлінням; гармонійного, збалансованого.
Хоча чиновники КМДА не вбачають порушень у проекті, екологи переконані, що затвердження цього плану призведе до подальшого знищення зелених зон. Про це йшлося на засіданні колегії адміністрації у зв’язку з розробкою     нового Генплану. За словами директора Інституту генплану Києва Сергія Броневицького, кількість зелених зон столиці збільшиться до 23 кв. м на одного постійного мешканця, а до озеленених територій додадуться 3 тис. га — за рахунок створення скверів на місці будинків.
Експерти не поділяють такого оптимізму й скептично ставляться до перспектив подолання дефіциту зелених зон у Києві. «У діючому Генплані Києва, розробленому 2002 року, зазначено, що на одного киянина припадає близько 16,5 кв. м зелених зон, за норми 20 кв. м, заявив автор розділів про озеленення генеральних планів Києва 1980 та 2002 років Сергій Дюжев. Тобто вже 2002 року зелених зон тут бракувало. Місто втратило понад 400 га парків і скверів, майже 4 тис. га міських лісів. Водночас істотно зросло населення столиці і кількість автотранспорту. Тож нинішній показник озеленення: трохи більше, ніж 13 кв. м на одного киянина».
Незрозуміло, як саме збільшуватимуть зелені насадження у столиці, і для заступника голови Національного екологічного центру України Олексія Василюка. Він пояснює: «Більшість земельних ділянок парків, наданих Київрадою під забудову з порушенням Генплану, в нових кресленнях показані як законні. Тож реалізація нового Генплану принесе нові втрати парків і нові конфлікти киян і забудовників. При цьому Генплан передбачає переведення частини міських лісів у ранг «буферних парків». У результаті забудова парків у центрі міста триватиме й надалі, а статистика втішатиме киян досягненням оптимального озеленення».
Тим часом до участі в обговореннях Стратегії розвитку Києва не запрошуються громадські організації. А представники фракції «Удар» Віталія Кличка у Київраді стверджують, що в такому разі проект Генплану Києва стане узаконенням порушень нинішнього Генплану і призведе до забудови парків та охоронних зон.
Хто вже пам’ятає, що на цьому місці — між станцією метро «Шулявська» і пам’ятником танкістам-визволителям Києва чотири  роки тому ще був сквер, де росли кущі та багаторічні дорослі дерева?
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.