Лелеки не минають Берестя

Розмірену тишу села час від часу порушують хіба що транзитні авто, які їдуть центральною вулицею. Помітила, що водії звертають увагу на лелечі гнізда, яких тут налічила близько дев’ятнадцяти. Щоправда, тепер вони порожні, а в теплу пору року бузьків ой як багато. Мабуть, тому, що в Бересті люблять цих птахів і ніколи не кривдять. Та й крилатим тут комфортно: неподалік луг, де завжди знайдуть собі поживу. Мені розповіли, що лелеки теж не бояться людей — дуже близько підходять до хат з боку лугу, а в гніздах, що на стовпах перед оселями, тішать і дорослих, і малечу, які люблять спостерігати за «побутом» крилатих улюбленців...

— Мабуть, підкидають немовлят бузьки? — жартую.

— Підкидають, — погоджується Галина Лясковець. — Торік мали сорок сім новонароджених, а за дев’ять місяців нинішнього року — вже тридцять п’ять. Загалом у селі спостерігається тенденція до збільшення кількості багатодітних сімей, яких тепер півсотні.

Досі у цьому багатодітному поліському селі була проблема зі школою. Вона побудована ще 1953 року, тож уже стара. Та й тісно дітям у ній. Адже нині в Бересті 574 дитини шкільного віку. Та й, судячи з динаміки народжуваності, проблема з будівництвом нової школи з кожним роком ставала б дедалі гострішою.

— В області діє програма, за якою ми поставили за мету за п’ять років довести до ладу двадцять одну проблемну школу, — розповідає голова Рівненської ОДА Василь Берташ. — До таких зарахували старі приміщення, недобудовані. Торік і вже в цьому році з розряду «проблемних» вибуло п’ять шкіл — діти тепер навчаються у нових приміщеннях. Першого вересня справили новосілля учні в селі Мульчиці Володимирецького району, на Миколая плануємо новосілля і в Бересті. Щоправда, тут поки що здамо в експлуатацію лише першу чергу школи. А трохи згодом добудуємо й другу.

Щоб обіцяне збулося, в Бересті стараються будівельники рівненського підприємства «Атланта-Захід». За якихось кілька місяців біля старої школи виросла нова.

— Ми бачимо, що місцеві діти поки що навчаються у пристосованих приміщеннях та ще й у дві зміни, — розповідає бригадир мулярів із понад тридцятирічним стажем Валентина Драганчук. — Я сама мати, тож розумію, як чекають новосілля і діти, і їхні батьки. Тому працюємо дотемна. Тим паче що й самим додому якомога швидше хочеться. Бо майже всі ми з Рівного, до рідної оселі потрапляємо лише в неділю. Моя сім’я майже приписалася в Бересті, — сміється. — Бо разом зі мною у бригаді стропальником — мій чоловік Микола, мулярами — син Ігор, зять Руслан.

Валентина Михайлівна — єдина жінка-бригадир, але, як кажуть самі будівельники, тримає дисципліну будь здоров — ніяких тобі п’янок, прогулів, запізнень... Тому й робота на об’єкті спориться. Місцеві мешканці радіють з того, що невдовзі в Бересті справлять новосілля. А школа справді стане окрасою села. Та й умови для дітей у ній будуть комфортні. Обіцяють, що тут буде тепло. Бо, як і на інших зданих в експлуатацію в області нових школах, у берестівській встановлений котел, який працюватиме на місцевій сировині — відходах лісозаготівель, або, як ще їх називають, трісках. На таке опалення, як переконалися, — вдвічі менші затрати, ніж якби школу опалювали природним газом. Та й до Берестя природний газ поки що не дійшов.

До кінця року, як запевнив голова Рівненської ОДА Василь Берташ, окрім Берестя, шкільні новосілля справлять ще й у селі Будераж Здолбунівського району та в Рівному, де стане до ладу школа №14.

Рівненська область.