Для забезпечення державної політики у питаннях свободи совісті, розв’язання гострих ситуацій, що виникають на релігійному ґрунті, місцеві органи влади Волині користуються Конституцією України, Законом «Про свободу совісті та релігійні організації» та іншими нормативними документами. Як виконується це законодавство, наш кореспондент поцікавився в завідувача сектору у справах релігій облдержадміністрації Володимира Дорошенка (на знімку).
— Володимире Ігоровичу, Волинь навіть у роки войовничого атеїзму була краєм, де релігія мала міцне коріння, де діяли сотні храмів і населення активно відзначало церковні свята. Чи змінилася ситуація нині?
— Релігійна мережа області станом на перше жовтня 2011 року нараховує 1522 організації, в тому числі 1480 громад 30 конфесій, які зареєстрували свої статути. Найчисельніша з них — Українська православна церква.
Враховуючи те, що в області близько 350 населених пунктів, які ще не мають храмів, то зростання релігійних організацій триватиме.
— У перші роки незалежності досить гостро стояла проблема забезпеченості релігійних громад типовими культовими будівлями. Часто це ставало причиною міжконфесійних суперечок...
— Незважаючи на нинішню матеріальну скруту, це питання здебільшого вирішується шляхом будівництва. За 1992—2011 роки в області споруджено або пристосовано під культові споруди понад 500 будівель. Відповідно до доручень Кабінету Міністрів, Президента в області проводиться також робота з повернення релігійним організаціям будівель, які використовувалися не за призначенням (нині їх 16). Керівники релігійних організацій зважують на те, що нині немає можливості передати всі ці приміщення, тож і не наполягають на негайному їх поверненні.
Загалом релігійна ситуація в області є стабільною, гострих конфліктів немає. Невеликі суперечки в десяти населених пунктах, щоправда, були, але вони локалізовані завдяки нашій спільній роботі з органами місцевої влади.
— В області продовжує зростати кількість протестантських організацій, які зміцнюють свою матеріальну базу, удосконалюють форми і методи місійної та благодійної роботи тощо.
— У принципі, це викликає певне невдоволення в домінуючих православних церквах області, проте до вже традиційних протестантських організацій православні ставляться більш-менш толерантно. І міжрелігійних конфліктів цього року у нас не було. Є певні суперечності між протестантською організацією і селищним головою в смт Ратне, що може призвести до судового розгляду. Ця ситуація вимагає певного нашого втручання, бо не можна спочатку видавати дозвіл на забудову, а через півроку, коли підготовлена вся документація, витрачено кошти, скасовувати його.
Останнім часом удосконалили свою місійну і благодійну діяльність римсько-католицька і греко-католицька конфесії. Вони становлять релігійну меншість, проте їхня діяльність дуже схвально сприймається населенням.
— В області — відносно спокійна міжконфесійна обстановка, до гострих конфліктів, як це було в деяких сусідніх областях, на Волині справа не доходить.
— Дієвою формою міжправославного діалогу є зустрічі керівництва області з керівниками релігійних організацій. До їх проведення залучаються працівники прокуратури, міліції, спеціалісти з охорони культурної спадщини. Значним внеском у стабілізацію міжконфесійних відношень стало утворення в області у вересні 2005 року Волинської ради церков. Її засідання проводяться двічі на рік, і розглядаються там усі актуальні та проблемні питання діяльності релігійних організацій. За час існування Волинська рада церков прийняла низку звернень, пов’язаних з місійною, міжконфесійною та іншими видами релігійної діяльності. Зокрема, щодо оплати за спожитий газ. До речі, на наше звернення була відповідна постанова Кабінету Міністрів, і відтепер релігійні громади платять за спожитий газ на рівні населення.
Крім того, за ініціативи Волинської ради церков в обласному академічному муздрамтеатрі цьогоріч ушосте проводився благодійний телемарафон «Бог багатий милосердям». Отримані кошти — 168 тисяч гривень — прозоро розподілили серед малозабезпечених верств населення. На них, зокрема, було закуплено побутову техніку для самотніх старих людей, інвалідів, сиріт...
Інтерв’ю взяв Микола ЯКИМЕНКО.
Фото автора.
Успенський собор (1496 р.) Зимненського жіночого монастиря.
