7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.7 червня 2015 року, вечір
Донецька область, шахта Бутовка
На крайній точці перед Донецьком на шахті Бутовка тримає рубіж Добровольчий Український Корпус. Це на околицях аеропорту. Їх постійно обстрілюють, але хлопці не здаються. Ніби тихо і спокійно і раптом тишу розрізають кулеметні черги, потім починає бити артилерія і міномети. Довелось стати свідком двох боїв за півдоби. Спочатку близько восьмої вечора ні з того ніз сього почався обстріл ворожої артилерії. Наші бійці розповідають, що бойовикам платять гроші тільки тоді, коли вони воюють. Наші відповідають тільки легким озброєнням, максимум АГС. Бій тривав близько півтори години.
А пізніше 4 солдати полізли повісити український прапор на копрі шахти. Їх побачили сепари. Прапор повісили, але почався страшний і напружений бій. Бійці тільки встигали заряджати кулеметні стрічки.
Симфонія бою у виконанні всіх інструментів-кулеметна черга, постріли снайперів, бахкання автоматичного гранатомету і як удар барабанів – артилерія. Бій тривав більше двох годин. Двоє з тих, хто вішав прапор – легко поранені. .Але живі - і це найголовніше. Отже бої тривають і кінця війні не видно.
