25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… Бійці несуть «Дашку» на позицію.25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»… 25 листопада 2017 у Авдіївці на Промзоні все по-старому. Відтоді, як її звільнили навесні 2016 року, літо змінилось літом і зима зимою. Дачні ділянки за Промкою стоять як і стояли. Тільки земля не родить без людських рук і засіяна вона, за майже два роки, кулями і осколками від мін та артилерії. І загинули на цій землі наші воїни. Металеві й дерев’яні підпірки під виноград чи помідори виглядають на тлі свіжого білого снігу чорними хрестами. «Цвинтар на дачах»…
