ВЗУ (в’язальний загін України) «Павучки» — так самі себе називають ці завзяті люди з Михайлівки Олександрівської громади, що на Кіровоградщині, які вже передали для ЗСУ 105 пар шкарпеток та 22 балаклави.
Прапор України від військових з Бахмута, який Президент України Володимир Зеленський передав під час візиту до Сполучених Штатів Америки Конгресу США, — з міста Олександрії, що на Кіровоградщині.
Про гарні справи восьмирічної волонтерки із села Дмитрівки Марії Рябошапки (на знімку) добре знають односельці й не лише вони.
Товариство з додатковою відповідальністю «Колос», що в Олександрійському районі на Кіровоградщині, з перших днів повномасштабної війни допомагає армії, землякам та переселенцям.
Про сільську жінку іноді говорять навіть зі співчуттям: мовляв, скільки їх, обділених долею, змушених жити в напівпорожніх селах, що не бачили й не побачать ознак цивілізації.
Заслуженому діячу мистецтв України, відомому хормейстеру, композитору, викладачу Борису Притулі виповнилося 85.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фешн Голд» із Кропивницького на ринку модельного бізнесу — вже понад 10 років.
«Новий РіМ» — таку назву має новий магазин напівфабрикатів, який нещодавно відкрився у центрі селища Смоліного, що на Кіровоградщині.
Більшість людей, які допомагають українському війську в різний спосіб, говорити про це не хоче.
Під позивним «Ксена» жителька Знам’янки Марина Валицька (на знімку) командує відділенням взводу вогневої підтримки штурмової роти.
Для гостей міста, які вимушені були покинути свої домівки через війну, в Новоукраїнській громаді створили ще одну локацію - сімейний хаб.
На благодійному аукціоні «Разом до Перемоги», що відбувався в обласному центрі в Музеї мистецтв з ініціативи цієї установи, представили 68 лотів.
Ірина Макєєва — лікар-анестезіолог з 22-річним стажем, приїхала в Олександрівську громаду з Харкова.
Згадуючи евакуаційні маршрути українців, ми часто говоримо про вимушене перенаселення українських міст.
... або У воєнний час підтримки потребує дедалі більше людей.
...або За сотні кілометрів від рідного дому, але - на передовій, на медичній.
Коли В’ячеслав Курлюк з Онуфріївки (на знімку) зробив свій вибір і пов’язав життя з музикою, він і уявити не міг, що гратиме її на фронті та ще й у військовій формі.
Про надзвичайні можливості Юлії Волинець (на знімку з черговою порцією допомоги для воїнів і переселенців) — волонтерки із селища Олександрівка, що на Кіровоградщині, земляки розповідають багато.
Із перших днів війни литовці разом із багатьма іншими народами Європи стали на бік України, допомагаючи їй і підтримуючи: матеріально, морально, політично.
Олені Крамар (у дівоцтві Пустовіт) із Красносілки, що в Олександрівській громаді Кропивницького району, цьогоріч виповнилося 100 років.
