Сесія об’єднала представників уряду, експертів, екологів та аграріїв, в ній взяли участь понад 50 учасників. Під час сесії обговорювали особливості Зеленого курсу ЄС, а також основну ціль Стратегії розвитку сільських територій та сільського господарства до 2030 року – кліматично орієнтоване сільське господарство.

За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, українське сільське господарство має два шляхи: або ми адаптуємося до кліматичних викликів, впроваджуючи сучасні рішення, або зіткнемося зі скороченням врожаю, дефіцитом води та деградацією ґрунтів. Необхідно терміново впроваджувати нові підходи до ведення агробізнесу, зокрема шляхом використання інноваційних технологій, модернізації інфраструктури та залучення зеленого фінансування.

Однією з найбільших загроз є дефіцит вологи, який із кожним роком загострюється. Українські ґрунти поступово втрачають родючість, а врожайність залежить від примх погоди. Розв’язати цю проблему можна шляхом модернізації зрошувальних систем та впровадження водозберігаючих технологій. Досвід інших країн показує, що автоматизовані системи крапельного зрошення та управління вологістю можуть значно підвищити ефективність використання води.

На жаль, сільське господарство одночасно є і жертвою зміни клімату, і винуватцем такої ситуації. Аграрна галузь визнана одним із найбільших джерел викидів парникових газів (метану, діоксиду вуглецю, оксиду азоту). Для зниження негативного впливу потрібно запроваджувати кліматично орієнтовані агротехнології. Аграріям вкрай важливо якнайшвидше переходити до точного та органічного землеробства, впроваджувати методи No-till (нульового обробітку ґрунту), використовувати покривні культури для відновлення його родючості, зменшувати використання добрив та пестицидів. Такі методи не лише зменшують викиди CO2, а й роблять землеробство більш стійким до кліматичних викликів. Крім того, сільське господарство має великий потенціал для застосування відновлюваних джерел енергії. 

Одним із головних бар’єрів для модернізації агросектору є брак фінансування. Однак міжнародні фонди та програми ЄС надають значні можливості для фінансування проєктів, спрямованих на розвиток сталого та екологічного сільського господарства.

До того ж українському аграрному сектору необхідно адаптуватися до умов Європейського зеленого курсу, який вимагає від країн, що постачають продукцію до ЄС, дотримання високих екологічних стандартів. Це означає, що українські фермери повинні переходити на органічне землеробство, зменшувати використання пестицидів та інвестувати в екологічно чисті технології. Водночас це відкриває нові можливості для експорту, адже попит на екологічно чисті продукти в Європі стрімко зростає.

Україні потрібна комплексна стратегія дій, що включає підтримку держави, залучення інвестицій, а також активну співпрацю науки та бізнесу.

Стратегічна сесія «Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них» організована Мінагрополітики спільно з Міндовкілля за підтримки німецького проєкту PROGRESS.

За матеріалами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.