Михайло ЧЕЧЕТОВ, Партія регіонів:

Не можна не згадати, що цього року на вищому державному рівні було відзначено ювілей Великої Перемоги, святкування сприяло не лише об’єднанню країни й консолідації суспільства, а й зміцненню нерушимої дружби братніх слов’янських народів — українського, російського та білоруського. Хочу підкреслити, що розумної альтернативи курсу на євроінтеграцію немає. Але для того, щоб мінімізувати фінансово-економічні й тимчасові витрати на цьому шляху, ми маємо по максимуму використовувати потенціал добросусідських торгово-економічних, гуманітарних, політичних взаємин з нашим головним стратегічним партнером і вічним сусідою — дружньою Росією. Активізація діалогу між президентами й прем’єр-міністрами України й Росії сприяла нормалізації відносин між нашими державами з їхньою наступною конвертацією в економічні дивіденди для нашої країни. 40 мільярдів доларів інвестицій, які одержить Україна за результатами харківських домовленостей, будуть використані для модернізації нашої економіки і здобуття її конкурентоспроможності.
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна — Народна cамооборона»:

Про які зміни йдеться? По-перше, місцеві громади мають отримати реальні важелі впливу, передусім фінансові. Потрібна децентралізація, про яку стільки говорять, але якої досі немає. Неприпустимо, коли через місцевий бюджет розподіляється 20 відсотків коштів, а через центр — 80. По-друге, потрібно модернізувати виборчу систему, а до органів місцевого самоврядування обирати людей, яких люди знають і підтримують, хто знає місцеві проблеми і шляхи їх вирішення. Необхідні зміни до Конституції, щоб ради всіх рівнів і міські голови мали один термін повноважень і обиралися в один день. Якщо вибори відбудуться найближчим часом, доцільно сумістити з ними всі позачергові вибори на місцях. Необхідний політичний консенсус всього парламенту.
Іван КИРИЛЕНКО, Блок Юлії Тимошенко:

На ці дні анонсувалося внесення широко анонсованого пакета глобальних реформ, що збігалося зі 100 днями перебування у владі нової команди. Ми добре знаємо ситуацію, не все так добре і гладко, як хотілось би. Значної суми коштів недобирає казна. Ситуацію не рятує навіть величезна за обсягами емісія НБУ. І в той же час, світові глобальні процеси, в які Україна інтегрована, стають дедалі тривожнішими.
Як підтримати наших громадян? Що робити і де брати гроші? Це ключові питання для всієї влади у будь-якій країні. Що ми маємо? Нова влада в Україні не здійснила на 20 відсотків скорочення видатків бюрократичного апарату. Тобто планувалося майже 40 мільярдів гривень чистої економії. Чистих грошей з них би вистачило на покриття дефіциту Пенсійного фонду і на підвищення пенсій не на ті скромні відсотки, що ви проголосували.
Депутатами опозиції розроблено низку проектів, що покликані вирішити найгостріші й найболючіші проблеми, з якими сьогодні стикаються підприємці. Тому ми наполягаємо на розгляді у середу про систему спрощеного оподаткування, про п’ятирічні податкові канікули, про посилення відповідальності осіб за перешкоджання діяльності підприємцям, про скорочення видів ліцензування і скорочення перевірок і цих органів.
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, Блок Литвина:

Місцевому самоврядуванню сьогодні потрібна своєрідна дорожня карта. Насамперед маємо повернутися у конституційне поле, з якого вийшли внаслідок політичної реформи 2004 року, а саме — повернути обласним, районним радам їхній конституційний статус. Необхідно ліквідувати розбіжності статті 141 Конституції та призначити єдиний термін повноважень місцевих рад та міських, селищних, сільських голів. Змін потребує і пункт 30 статті 85 Основного Закону, яким можемо нейтралізувати рішення КС щодо терміну повноважень рад після позачергових виборів. Дочекатися врешті-решт рішення КС щодо закону, який ухвалили. Це правова основа до ухвалення виборчого кодексу і було би бажано, щоби зміни до кодексу вносилися б двома третинами від складу депутатів, що дасть змогу зберегти виборчу систему від зазіхань тієї чи іншої політичної сили.
Ігор АЛЕКСЄЄВ, Комуністична партія:

Ми наполягаємо на тому, що ця програма має відповідати кільком важливим вимогам. По-перше, не можна перетворювати програму на проект однієї політичної сили та одного центру прийняття рішень, зокрема, Президента чи уряду. Такий підхід намагалися свого часу застосовувати попередні п’ять років. Жодна з проголошених тоді реформ не була реалізована. Це стосується конституційної, адміністративної реформ, реформи в економічній сфері. План реформ має стати спільним надбанням і напрацюванням усіх гілок влади. По-друге, ми наполягаємо, що метою будь-яких реформ має стати підвищення рівня життя громадян. По-третє, будь-які реформи набувають системності, лише якщо будуть реалізовані в рамках пріоритетів, з яких буде досягнуто парламентський консенсус. Це означає, що передувати реформам має обов’язково прийняття закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики.
Наступне завдання — вирішення питання про надання російській мові статусу державної. Час розрубати цей гордіїв вузол шляхом проведення всеукраїнського референдуму.