«Мисливські ковбаски», піца, коньяк і давно знайомий українському споживачеві йогурт можуть зникнути з полиць магазинів. На їхнє місце претендують підкопчені ковбаски, італійський пиріг, бренді і кисломолочний продукт. І це не жарт. Тотальний ребрендинг може очікувати Україну в разі, якщо вона беззастережно погодиться на вимоги Євросоюзу під час підписання договору про зону вільної торгівлі.

Перелік продуктів, доля яких залежить від двостороннього переговорного процесу, налічує близько 2 тисяч найменувань. Це товари, які виготовляють в Україні, але їх назви запатентовані іншими європейськими країнами. «Заборона використання тих або інших назв з боку ЄС — це дуже складне питання», — каже директор департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітіки Анатолій Розгон. Чиновник зазначив, що питання використання назв для харчової продукції вирішуватимуть в окремому форматі, щоб не гальмувати загальний переговорний процес.

Проблема географічного ребрендингу виникла в 2005 році, коли в Європейському Союзі стартувала кампанія із затвердження брендів за географічним походженням. У списку запатентованих географічних продуктів найбільше алкогольних назв. Щонайменше 35 європейських міст і провінцій вважають, що виробники з інших країн незаконно використовують їхні законні географічні назви: Бордо, Бургун, Шаблі, Шампань, Коньяк, Граппа, Шеррі, Горгонзола, Моцарелла, Невшатель, Рокфор та інші. Проте найбільш спірними є Шампань і Коньяк. Європейці вважають, що історично продукти, які походять із певних географічних регіонів, мають особливі якісні риси, які не можуть повторюватися під час виробництва в інших країнах. «Змінити назву «коньяк» на «бренді» — не проблема. Але як називатиметься коньячний спирт після підписання угоди? А в нас нині на 15-річній витримці перебуває спирт, за документами він коньячний. Що робити, виливати?» — обурюється директор Союзу гуртових виробників алкоголю і тютюну Володимир Демчак.

Багато європейських держав пішли іншим шляхом: патентують продукти не за прив’язкою до географічної назви, а до історичного початку виробництва. Так, поляки домоглися права власності на назви «водка», «мисливські ковбаски», «шинка». Італійці — на «латте», «піцу», «пармезан», «салямі», «спагеті». Сири фета, згідно з патентом, можуть виготовляти тільки у Греції, сири чеддер — у Великій Британії, портвейн — у Португалії, йогурт — у Болгарії. Зустрічаються й спірні питання співзвучності української торгової марки з європейським географічним позначенням, як наприклад ТМ «Котнар» і Cotnarі. «Заборона використовувати назву «спагеті» — це жарт. Спагеті пов’язані не тільки з Італією, з одним районом або містом. Можна зрозуміти, що є один лише рокфор в світі — у Франції. Але спагеті виготовляє не одна країна в світі!» — каже співвласник компанії «Чумак» Йохан Боден.

Проте справжній шок чекає українських рестораторів. Наступного року буде розглянуто заяву Італії про отримання ексклюзивного права на використання назви «піца». Запатентований може бути не тільки бренд «піца», а й різні приставки до нього — італійська піца, піца пепероні і ще близько 25 назв, які італійці вважають своїм надбанням.

Українські виробники стверджують, що якщо продукція виготовляється за тими само технологіями, яких дотримуються в ЄС, вона не повинна перейменовуватися. «Позиція української сторони полягає в тому, що так звані «географічні назви», які використовуються в Україні, не є товарними знаками. В етимології такі назви називають родовими, вони не можуть бути об’єктами конкретної промислової власності», — стверджує директор з правових питань одного з лікеро-горілчаних заводів Геннадій Васюков. Ці назви вказують на тип продукту, а не на його походження. Родові назви є загальнолюдським надбанням, вважають у компаніях.

Однак нині українці, за прикладом ЄС, патентують свої історичні продукти. Згідно з даними Держдепартаменту інтелектуальної власності, сьогодні на реєстрації перебуває близько 20 свідоцтв на право використання українських назв. За словами представника з прав інтелектуальної власності Ярослава Ващука, до них належать «Вода Миргородська», низка кримських вин «Мадера Масандра», «Портвейн Кримський».

«Згідно з міжнародними законами, право володіння патентом видається тільки строком на 20 років і за умови реєстрації абсолютно нової технології виробництва продукту. Але якщо технологія існує вже більш як 20 років, то термін дії монополії на патент закінчується», — пояснює Я. Ващук. Цей момент є основним важелем протесту для виробників. Адже загалом підписання угоди про зону вільної торгівлі українські компанії оцінюють позитивно.

«Зона вільної торгівлі — це відмінно. Що більше свободи, то краще. Що більша конкуренція, то краще споживачеві», — каже 

Й. Боден. Проте водночас виробники уточнюють: необхідно ретельніше, ніж під час вступу до СОТ, домовитися з єврочиновниками, які географічні назви Україна все-таки зможе використовувати надалі. «Я думаю, що українським виробникам має бути надано перехідний період. Як мінімум 5 років», — вважає директор компанії «Дружба народів» Олексій Шевченко.

За прогнозами дипломатів, угода про асоціацію між Україною і ЄС буде підписана в першій половині 2010 року. Частиною цієї угоди є договір про зону вільної торгівлі, нагадує газета «Діло».