Кельменці засновані 1559 року. Перша дорога від них до сусіднього наддніпрянського старовинного міста Хотин пролягала скелястим берегом Дністра. Вона була хоч коротка, але дуже незручна. Тому з часом виникла потреба в прокладенні нової зручнішої дороги. За цю справу і взявся якийсь кельменецький чоловік. Він запряг, кажуть, пару волів у дерев’яне рало і, налягаючи на чепіги, погнав їх степом у напрямку до Хотина. А що воли ті тягнули рало, бігаючи степом сюди-туди, бо їх нестерпно жалили гедзі, то і дорога вийшла крива і довга.
Якось після цього завітали до Кельменців учені мужі, які подорожували краєм.
— Чи далеко від Кельменців до Хотина? — запитали вони у літнього кельменчанина.
— Всяко буває, — відповів той. — Старою дорогою берегом Дністра ближче, але буде далі, а новою дорогою степом далі, але буде ближче.
— Як це?! — глянули учені мужі на діда, як на дивака. — Хіба таке може бути?
— Стара дорога понад Дністром коротка, але дуже погана, а нова дорога степом довга, крива, але добра, — пояснив дід. — Хіба таке не може бути?!
Бувальщина це чи небувальщина — хтозна, це тільки давній переказ, який мало хто вже пам’ятає, але залишилося народжене ним порівняння:
«Криво, як дорога від Кельменців до Хотина», яке стало згодом навіть іронічною приповідкою. Адже дорога ця і нині, незважаючи на неодноразове випрямлення у минулому, змійкою проходить від Кельменців до Хотина протягом сорока кілометрів, і рух по ній не припиняється ні в день ні вночі.Давню приповідку вживають тут, коли хочуть підкреслити, що та чи інша лінія проведена криво, наприклад:
«Підвела призьбу рівно, як дорога від Кельменців до Хотина»...Кельменці
Чернівецької області.
