Світло з моря

Відтінок світіння змінювався залежно від освітленості від зеленого до жовтогарячого. Спостерігачі відзначали також якісь звуки, що линули від води. При цьому на шкірі людей, які доторкалися до води, рибалок, учених і численних цікавих спостерігалося дуже істотне подразнення. Саудівські власті закликали місцевих жителів не наближатися до феномена, а через якийсь час заявили, що пляма розсіялася під впливом сильних північних вітрів.

Походження аномалії поки що не з’ясовано — вчені вивчають зразки води. Деякі місцеві фахівці припускають, що пляма — результат скидання відходів із суден, яких тут проходить чимало. Другі вважають, що фізичні ефекти викликані скупченням водоростей або мікроорганізмів. Треті впевнені, що насправді все не так просто і прозаїчно й на підтвердження своєї версії наводять численні факти загадкових явищ, які бувають регулярно в різних куточках Світового океану...

Феєричні видовища в екваторіальних водах, що вражали мореплавців минулого, особливої загадки не становлять. У даному разі світло випромінюють мільярди мікроорганізмів, які володіють здатністю біолюмінесценції. Але іноді зустрічаються явища дійсно загадкові — як, наприклад, фігурне світіння океану. Це гігантські колеса або спиці, що обертаються з великою швидкістю, смуги, які світяться, перетинаючи океан від обрію до обрію, або величезні флюоресціюючі плями, котрі піднімаються з глибин.

Одне з ранніх задокументованих повідомлень надійшло від капітана англійського військового корабля «Велчер», який доповів до адміралтейства, що 13 квітня 1879 р. спостерігав у Перській затоці два величезних підводних «колеса», по 16 світлових спиць-променів у кожному. «Колеса» оберталися в протилежні боки, причому з великою швидкістю.

Аналогічні явища спостерігалися в 1880 р. з кораблів «Шахінхін» біля Малабарського узбережжя і «Патна» в Перській затоці. В обох випадках спостерігачі визначили довжину променів у 600 м. У 1967 р. з корабля «Гленфоллох» у Сіамській затоці побачили обертання «коліс», що складалися з променів довжиною в кілька кілометрів, які мовби відходили від «якогось світлового опуклого об’єкта діаметром 20—30 м на поверхні води».

Схожих випадків у минулому столітті зареєстровано не одну сотню. За свідченнями очевидців, ширина променів у «колесах» коливається від кількох метрів до кількох десятків метрів, що, можливо, пояснюється не їхніми розмірами, а різною віддаленістю кораблів від джерел світіння. Ширина проміжків між променями іноді була більшою, а іноді меншою від самих променів.

Таке само явище, побачене з пароплава «Бинтанг» у 1909 році, описав І. І. Гітельзон у книзі «Живе світло океану». «Хвилі світла йшли з заходу на схід. Поступово вони набули форми довгих променів, що виходили зі спільного центру на обрії і оберталися за годинниковою стрілкою. Причому промені були не прямі, а ввігнуті. Уся ця система рухалася, зменшуючи швидкість обертання, і нарешті зникла».

А от іще випадок ілюмінації, що спостерігався в Охотському морі з пароплава «Охотськ». «Раптово, об 11 годині, під кормою спалахнуло на воді надзвичайно яскраве зеленувато-біле світло, що швидко охоплювало дедалі більшу поверхню води. Ця яскрава поверхня, окреслившись в овал, світилася й рухалася якийсь час поруч із судном, затим, поступово відриваючись від нього, попливла вперед, випереджаючи судно».

Знаменитий дослідник Тур Хейєрдал у книзі про подорож на «Кон-Тікі» згадує: «Одної похмурої ночі стерновий помітив під водою тьмяну заграву, що поступово набула обрисів тварини. Примарна істота весь час змінювала форму. Вона була то круглою, то овальною, то трикутною, потім раптом розділилася на дві частини, вони незалежно одна від одної плавали туди-сюди під плотом. Під кінець уже три величезних світних «тіла» повільно кружляли під нами...»

У пресі висловлювалися різні гіпотези про можливе походження таких коліс, плям та інших таємничих утворень. Деякі дослідники вважали, що це рухаються зграї світних мікроорганізмів.

Однією з найпереконливіших вважається гіпотеза німецького океанолога К. Калле. Він вважає, що фігурні світіння викликаються інтерференцією сейсмічних хвиль, які йдуть з надр океану і змушують світитися дрібні мікроорганізми в поверхневому шарі води.

Ще одна «геологічна» схема пояснює явище циркуляцією придонного мулу, котра виникає в результаті зсувів. Нагадаємо, що масштаби й енергія підводних зсувів можуть бути колосальні. Знаменитий Кримський землетрус став відлунням обвалу в чорноморських глибинах.

Утім, жодна наукова версія не пояснює всіх особливостей численних феноменів. Це може говорити про те, що в різних випадках вони мають різну природу, або...

...Або, стверджують інші дослідники, свідчать про існування паралельної цивілізації, чи навіть кількох. Деякі ентузіасти непізнаного впевнені, що в океанських глибинах ховаються наші, так би мовити, сусіди. З огляду на їхню технологічну перевагу (ми навіть поняття не маємо про те, на яких принципах базуються їхні технології) і на те, що займана ними територія планети в два рази більша, можна говорити, що саме вони є справжніми господарями Землі.

З цим сперечаються прибічники неземного походження феномена, названого, аналогічно з НЛО, непізнаними плаваючими об’єктами. Вони впевнені, що прибульці влаштовують під водою, подалі від людських очей, секретні бази, про призначення яких можна тільки здогадуватися.

Можливо, дослідження зразків, узятих біля узбережжя Саудівської Аравії, зможуть прояснити природу загадкового світіння. З другого боку, будь-який висновок, що пояснює явище з погляду класичної науки, швидше за все, не переконає більшість романтиків. Погодьтеся, навіть розповідати про гіпотетично розлите пальне загадкового НПО набагато приємніше, ніж про тривіальну отруйну гидоту, вилиту з якогось танкера...