Якось під час термінових зборів на спінінгову риболовлю, ще коли я лише розпочинав займатися цим захопливим видом активного відпочинку, друзі запитали, чи прихопив я з собою кукан. Мене, початківця, який до того тримав у руках лише щуку, зловлену іншими, запитання застало зненацька...
Неділя. Четверта ранку. Я налаштований нарешті здобути довгоочікуваний трофей, а тут, виявляється, якийсь кукан потрібно.
Помітивши мою розгубленість, старший із товаришів запитав: «А стара парасолька у тебе є?»
Це вже було занадто. Мало того, що я тиждень переймався придбанням різних воблерів та твістерів, про кукан зовсім забув, а тут ще й зонт потрібен. Річ, яка рибалці взагалі протипоказана. Сміються вони з мене, чи що?
— Хутчіш неси. І не нову, а стару, — наполіг товариш.
Цього добра у нас вистачало. Тож я приніс із гаража відразу дві парасольки. Товариш лише посміхнувся такій запопадливості. А потім буквально за п’ять хвилин виготовив два кукани, як він сказав, для великої та середньої риби (на знімках). Для цього лише потрібно розібрати стару парасолю. З металевих спиць вигнути рибальське пристосування для збереження живої риби у воді. А потім закріпити виготовлені елементи на волосіні.
З того часу вже можна було придбати не один кукан, на будь-який смак. Проте мені чомусь шкода викидати старого надійного товариша, який витримав уже не один десяток зубатих хижачок.
Та й іншим часто раджу — не варто витрачати десятки, а то й сотні гривень з сімейного бюджету на річ, яку можна зробити власноруч.
Кіровоград.
Фото автора.
