Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко взяв участь у засіданні круглого столу на тему: «Підприємництво як спосіб психологічного відновлення та соціальної адаптації ветерана». Захід організовано Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана та АО SETES за ініціативою заступника голови Комітету.

Учасники обговорили потенціал бізнес-ініціатив для підтримки реабілітації ветеранів та їх інтеграції в суспільство. У виступах спікерів порушувалися питання потреб ветеранів у психологічній підтримці та розвитку підприємницьких навичок, а також ролі бізнесу у самореалізації та подоланні кризових станів. Окрім того, обговорювалися основні перешкоди та ризики, з якими стикаються ветерани та їхні родини при започаткуванні власної справи. Учасники заходу також розглянули шляхи створення ефективної мережі підтримки, яка об’єднує психологів, коучів, підприємців і самих ветеранів.

Під час дискусії були порушені теми психологічної адаптації військових до мирного життя, економічних можливостей для розвитку ветеранського бізнесу, а також механізмів державної та громадської підтримки підприємницьких ініціатив.

Заступник голови Комітету Тарас Тарасенко у своєму виступі зазначив, що держава вже реалізовує низку програм підтримки ветеранського підприємництва, завдяки яким багато ветеранів отримують можливість розпочати власну справу. Минулого року Мінекономіки виділило 540 млн грн на гранти для ветеранів, що дало змогу майже 1100 особам отримати фінансову підтримку від державних центрів зайнятості. У 2025 році ця сума збільшиться до 840 млн грн. Крім того, Український ветеранський фонд передбачив гранти на суму майже 300 млн грн, окремі гранти на розвиток фермерського господарства передбачені Мінагрополітики.

Тарас Тарасенко переконаний, що ветерани мають усі необхідні якості для підприємництва: вони здатні на ризик, є лідерами та вміють працювати в команді. За його оцінками, понад 25% ветеранів можуть стати підприємцями. Мало того, за словами заступника голови Комітету, більшість ветеранів, які під час служби отримували 100 тис. грн щомісяця, не готові працювати за існуючими зарплатами на ринку праці, що робить підприємництво для них оптимальним варіантом. «Значна частина ветеранів-бізнесменів продовжують працювати для фронту — допомагають побратимам, залучають їх до спільної справи та розвивають власні ініціативи, які є критично важливими для обороноздатності держави», — сказав він.

Водночас відсутність підприємницьких навичок та знань щодо ефективного використання коштів може гальмувати цей процес. Отже, важливим є розширення можливостей на державному рівні для розвитку підприємницьких навичок ветеранів та ефективного управління фінансами. Тарас Тарасенко наголосив на необхідності змін у підходах до працевлаштування та зайнятості ветеранів, включно з розвитком підприємництва. Важливим кроком у цьому контексті є, зокрема, ухвалення закону про ветеранське підприємництво, який закріпить у чинному законодавстві поняття «ветеранське підприємництво» та сприятиме доступу ветеранів до грантів, страхових програм, освітніх можливостей та інших видів державної підтримки розвитку власного бізнесу.

Ректор Київського національного економічного університету Дмитро Лук’яненко повідомив, що університет має можливості для професійної адаптації ветеранів до мирного життя, що є їхньою конкурентною перевагою. Він підкреслив, що максимальна психологічна адаптація можлива, коли людина має власний бізнес, доходи та може забезпечити свою сім’ю. Дмитро Лук’яненко також анонсував плани зі створення центру професійної адаптації ветеранів, зазначивши, що в університеті є висококласні фахівці, здатні навчати підприємництва.

Під час свого виступу модератор круглого столу, адвокатка та партнерка АО SETES Олена Смоляк зазначила, що забезпечення економічної незалежності є важливим елементом повернення ветеранів до цивільного життя. За її словами, на початку роботи над законопроєктом про ветеранське підприємництво багато хто висловлював думку, що такий законопроєкт не є актуальним, оскільки ветерани повинні спершу пройти фізичне та психологічне відновлення, а вже потім, коли це буде зроблено, можна думати про підприємництво. Проте під час форумів «Ветерани — шлях додому», які були організовані, зокрема, за ініціативою Комітету, стало зрозуміло, що для багатьох ветеранів саме започаткування та ведення власної справи є важливим кроком на шляху до психологічного відновлення та соціалізації.

Своєю чергою доктор економічних наук, професор та завідувач кафедри бізнес-економіки та підприємництва КНЕУ Інна Рєпіна констатувала: менторство в ветеранському підприємництві відіграватиме важливу роль. Вона зауважила про недостатність спеціалізованих освітніх програм для ветеранів та нестачу наставників і консультаційної підтримки. Пані Рєпіна підкреслила, що КНЕУ вже має освітні програми для розвитку підприємницьких навичок, але для ветеранів необхідно створити нову, спеціалізовану програму. Крім того, на її думку, на державному рівні слід запровадити «єдине вікно» для ветеранського підприємництва, яке дасть змогу вирішувати всі питання чітко та злагоджено. При цьому Інна Рєпіна наголосила, що ветерани є лідерами, які вміють концентруватися та брати відповідальність, а тому здатні подолати бар’єри в підприємництві.

Учасники круглого столу обговорили перспективи ветеранського підприємництва в умовах воєнного часу, роль фінансових механізмів у його стимулюванні, а також взаємозв’язок між психологічним станом ветерана та його здатністю вести бізнес. Окрему увагу було приділено формуванню соціальної культури підтримки ветеранів у перехідний та поствоєнний періоди.

На важливості створення умов для розвитку ветеранського бізнесу, що також включає створення нових робочих місць, наголосив також ветеран з 25-річним досвідом військової служби, звільнений з полону Дмитро Чернов. За його словами, не всі ветерани можуть організувати власний бізнес, але ті, хто не готовий до цього, зможуть працевлаштуватися у вже існуючий ветеранський бізнес і отримувати гідну заробітну плату. Він підкреслив, що пільговий пакет для ветеранського бізнесу сприятиме розвитку співпраці з бізнесом, який функціонує в тилу під час війни. «Високий дохід може допомогти розв’язати демографічну проблему в Україні, адже що менший дохід, то менше дітей народжує родина. Важливо, що це питання порушено зараз, оскільки після війни очікується масове звільнення з військової служби», — резюмував ветеран.

Більшість учасників круглого столу одностайно підкреслили важливість підприємництва не лише як економічного, а й як ключового елементу психологічного відновлення ветеранів після війни. Започаткування та ведення власної справи є важливим кроком на шляху до соціалізації, відновлення впевненості в собі та повернення до мирного життя. «Після повернення з фронту відбувається певна втрата сенсу, який був реалізований у боротьбі за Україну. Підприємництво може стати сенсом і полем для самореалізації ветерана в мирному житті після демобілізації. Але нова ідентичність має відбуватися в сприятливому середовищі. Цим середовищем маємо стати ми — суспільство. Культура спілкування та взаємодопомога цивільного населення захисникам допоможе в їх адаптації до мирного життя, створенні та розвитку ветеранського підприємництва», — сказала психолог, коуч, супервізор, кандидат наук з державного управління, член Української спілки супервізії та коучингу Валентина Гурієвська під час свого виступу на тему «Від воїна до творця: підприємництво як шлях до внутрішньої перемоги».

Валентина Гурієвська наголосила, що ветеранам важко думати про майбутнє і що суспільство повинно допомогти їм сформувати вектор та можливості для подальшого розвитку. За її словами, підприємництво може стати таким інструментом, оскільки воно допомагає сформувати нову ідентичність, роль та бачення майбутнього. Пані психолог також зазначила, що важливим є визнання високого рангу ветеранів (особливо тих, хто повернувся з пораненням), який залишиться з ним на все життя. І цього українському суспільству ще потрібно навчитися. Валентина Гурієвська повідомила, що найбільшим болем ветерана є думка, що їх ніхто не чекає. Якщо ж сформувати культуру толерантності та прийняття, враховуючи високий статус ветерана, успішне відновлення, реінтеграція в мирне життя та розвиток кожного з них стане набагато легшим.

Клінічний психолог і голова ГО «Кристалія» (яка надає психологічну підтримку військовим, ветеранам та їхнім родинам) Алія Іскакова у своєму виступі розповіла про причини прагнення ветеранів започаткувати власну справу. Мова йде про поранення, які ускладнюють повернення ветерана до попередньої роботи; бажання сформувати нове життя та фінансову незалежність; намір реалізувати набуті на фронті навички; звичку «займати себе на повну» (адже служба на фронті була постійною — 24 години на добу, 7 днів на тиждень). «Забезпечувати родину — надпотужний мотив. Крім того, підприємництво — це гарна реалізація внутрішнього адреналіну ветерана та можливість бути корисним побратимам через долучення до розвитку власного бізнесу. Це можливість впливати на процеси, що допоможуть будувати нову успішну країну», — сказала Алія Іскакова.

Психологиня погодилася з тим, що для ведення успішного бізнесу багатьом ветеранам потрібно буде навчитися багатьох речей, зокрема фінансової грамотності, здобути бізнес-знання і навички ведення переговорів. Цей шлях, за її словами, потребуватиме часу і супроводжуватиметься процесами відновлення психологічного та фізичного станів. Вона припустила, що в процесі підприємницької реалізації у ветеранів можуть виникнути складнощі у спілкуванні з цивільними чоловіками (наслідок перенесеного тривалого та важкого досвіду війни) та переживання, пов’язані з браком бізнес-знань. «Найважливіше, що потрібно для ветеранів, — це підтримка з боку всього суспільства, в тому числі фахівців, психологів, бізнес- та фінансових консультантів, лікарів. Маємо створити підтримуюче суспільство, яке, як і підприємництво, стане психотерапевтичним середовищем для ветеранів. Це важливо зробити для ветеранів, бо саме вони зберегли таке цінне середовище для нас — Україну та наші родини», — резюмувала клінічний психолог Алія Іскакова.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.