Народна обраниця зазначила:
«Майдан починався з надії. Зі студентів, які мали демократичні цінності, волю та жагу до незалежності. З перших пісень, перших ночей на холодному граніті. Потім були перші постріли. Перші смерті. Перші «Вибачте, що не вберегли».
Небесна Сотня. Ті, хто дивиться на нас із фотографій, з меморіалів, з вулиць, названих їхніми іменами. Ті, хто тоді загинув за країну, яка мала бути іншою, кардинально іншою, в якій ми мали б не втратити таку згуртованість, доброту і підтримку одне одного.
А потім була війна. Спочатку — тіньова, гібридна, в якій тиран переконував весь світ, що «це внутрішній конфлікт». Потім — справжня, коли 24 лютого стало днем, який розірвав наші життя навпіл, чиєсь розбив, інших надломив, але точно нікого не залишив недоторканим.
Зараз — 2025-й. Ми не втомилися, але нам болить. Ми тримаємо стрій, але вже знаємо ціну кожної перемоги. Ми живемо, але щоразу ловимо себе на думці: чи такою вони хотіли бачити Україну, коли стояли під снайперськими прицілами?
Немає правильних слів. Немає магічної формули, яка поверне їх назад. Є тільки ми — ті, хто має довести, що їхня жертва була недаремною.
Герої не вмирають. Але як хочеться, щоб вони просто жили!».
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
