12 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача (реєстр. 
№ 12089), підготовлений Комітетом з питань правової політики до розгляду Парламентом у другому читанні.

За словами голови підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету з питань правової політики Ігоря Фріса, «підтвердженням його важливості стала потужна підтримка серед бізнесу, а саме Торгово-промислової палати України, Ради підприємців при Президенті України, Федерації роботодавців України, Спілки українських підприємців та інших бізнес-організацій (об’єднань), які наразі є невід’ємною складовою наповнення державного бюджету країни, яка воює.

Але за всієї потужної підтримки не минулося і без критики.

Тому коротко про основні положення законопроєкту.

Добросовісний набувач у контексті цього проєкту — це особа, яка придбала майно на законних підставах, не знаючи і не маючи можливості знати про його обтяження чи незаконність відчуження.

Закон спрямований на захист таких добросовісних набувачів шляхом:

1) встановлення чіткої позовної давності — після 10 років з моменту державної реєстрації права власності добросовісного набувача майно не може бути витребуване саме шляхом порушення цивільного провадження;

2) визначення початку перебігу позовної давності — цей момент чітко прив’язується до дати державної реєстрації, що забезпечує юридичну визначеність;

3) забезпечення права добросовісного набувача на компенсацію вартості майна у випадку його витребування — це спрямоване на захист осіб, які втратили майно не з власної вини, а через незаконні дії попередніх власників.

Необхідність змін полягає в тому, що на сьогодні чинна редакція Цивільного кодексу України в частині регулювання віндикаційних та негаторних позовів, а також позовної давності призвела до неоднозначної судової практики. Зокрема, відбувається підміна віндикаційного позову негаторним, що не узгоджується з правовою природою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Однак звертаємо увагу, що дія цього законопроєкту не поширюється на певні категорії майна, що мають особливе значення для держави та суспільства. До таких об’єктів належать: об’єкти критичної інфраструктури, стратегічні об’єкти державної власності, об’єкти культурної спадщини, об’єкти природно-заповідного фонду.

Прийняття Закону сприятиме підвищенню правової визначеності та стабільності цивільного обороту нерухомого майна в Україні. Встановлення чітких правил щодо початку перебігу позовної давності та обмеження можливості витребування майна після певного строку захистить права добросовісних набувачів і зменшить кількість судових спорів у цій сфері.

Отже, прийнятий закон є важливим кроком у напрямі вдосконалення законодавства України щодо захисту прав власності та забезпечення стабільності майнових відносин.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.