Парламент Грецької Республіки

Однак сучасна історія грецького парламентаризму почалася у XIX столітті — після здобуття незалежності від Османської імперії.

Перші спроби створення представницької влади відбулися ще під час Грецької війни за незалежність (1821-1829). У 1822 році була прийнята перша тимчасова Конституція Греції, яка передбачала обрання Національної Асамблеї. Після міжнародного визнання незалежності країни в 1830 році Греція стала монархією під керівництвом короля Оттона I. У 1844-му було прийнято першу Конституцію, що запроваджувала двопалатний парламент.

1864 року внаслідок революційних подій була ухвалена нова Конституція, що запровадила однопалатний парламент та встановила принцип конституційної монархії. Подальший розвиток парламентаризму су-
проводжувався політичними кризами, включаючи періоди диктатур та воєнних конфліктів.

Після Другої світової війни та громадянської війни 1946-1949 років Греція продовжила розвиток демократичних інституцій. У 1974-му, після падіння військової диктатури «чорних полковників», було проведено референдум, на якому народ висловився за скасування монархії. Відтоді Греція стала парламентською республікою.

Сучасний парламент Грецької Республіки (Буле еллінів) є однопалатним законодавчим органом, що складається з 300 депутатів, яких обирають на чотирирічний термін загальним голосуванням. Парламент здійснює законодавчу владу, контролює уряд і затверджує державний бюджет.

Основні функції парламенту: прийняття законів і поправок до Конституції, контроль за діяльністю уряду, ратифікація міжнародних договорів, ухвалення державного бюджету. Парламент очолює Голова, який обирається депутатами.

Греція є парламентською республікою, де Президент виконує здебільшого церемоніальні функції, а фактичне керівництво країною здійснює Прем’єр-міністр, якого призначає Президент за результатами парламентських виборів. 

Вибори до парламенту проводяться за змішаною системою: 250 місць розподіляються пропорційно між партіями, які подолали 3-відсотковий бар’єр, а 50 місць надаються партії, що здобула найбільше голосів, для формування стабільного уряду.

Парламент виконує свою законодавчу та контрольну функції через різні комітети, кожен із яких спеціалізується на певних сферах державної політики. 

Постійні комітети — основні робочі органи парламенту, що займаються розглядом законопроєктів.

Вони формуються на початку кожної регулярної сесії за розпорядженням спікера парламенту. Після перегляду Конституції та внесення змін до Статуту, постійні комітети можуть здійснювати як законодавчу роботу, так і парламентський контроль.

Комітет з питань культури та освіти розглядає питання, пов’язані з освітою, культурою, релігією та спортом. Комітет з питань оборони та закордонних справ займається питаннями національної оборони, зовнішньої політики, міжнародних відносин та співробітництва.

Комітет з питань економіки опікується економічною політикою, фінансами, бюджетом, розвитком та енергетикою.

Комітет з питань соціальної політики розглядає питання охорони здоров’я, праці, соціального забезпечення та рівності.

Комітет з питань державного управління, громадського порядку та правосуддя займається питаннями державного управління, громадського порядку, юстиції та прав людини.

Комітет з питань виробництва та торгівлі опікується питаннями промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку.

У парламенті також працюють спеціальні комітети.

Вони створюються спікером парламенту за пропозицією уряду для розгляду конкретних законопроєктів або законів. Після завершення роботи над відповідним питанням їх мандат закінчується.

До спеціальних належать:

Комітет у справах греків за кордоном, який опікується питаннями, що стосуються грецької діаспори та зв’язків із греками, котрі проживають за межами країни.

Комітет з питань інституцій та прозорості займається питаннями інституційної реформи, прозорості в державному управлінні та боротьби з корупцією.

Комітет з оцінки технологій розглядає питання впровадження та оцінки нових технологій, їх впливу на суспільство та економіку.

Комітет з питань рівності та прав людини опікується питаннями гендерної рівності, захисту прав людини та боротьби з дискримінацією.

Ще одним структурним підрозділом парламенту Грецької Республіки є внутрішні парламентські комітети.

Вони створюються на початку кожної регулярної сесії і займаються внутрішніми питаннями функціонування парламенту.

Комітет з питань регламенту парламенту відповідає за дотримання та перегляд правил процедури і регламенту парламенту.

Комітет з фінансових питань парламенту контролює бюджет та фінансові аспекти діяльності парламенту.

Комітет з питань бібліотеки парламенту опікується управлінням та розвитком парламентської бібліотеки.

Комітет з міжнародних справ парламенту займається питаннями міжнародних відносин та співпраці парламенту з іншими країнами та міжнародними організаціями.

Окремою структурою є слідчі комітети, які створюються для розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, наприклад, розслідування корупційних справ.

Вони створюються за пропозицією однієї п’ятої від загальної кількості парламентаріїв (60 депутатів) та рішенням пленарного засідання парламенту.

Кожен з цих комітетів відіграє важливу роль у забезпеченні ефективної роботи парламенту, розглядаючи та аналізуючи законодавчі ініціативи, контролюючи діяльність уряду та забезпечуючи прозорість і підзвітність державних інституцій.

Відносини між Україною та Грецією мають глибоке історичне коріння. Ще в VI столітті до н. е. на території сучасного Північного Причорномор’я з’явилися грецькі колонії, такі як Ольвія, Херсонес, Пантікапей, котрі сприяли розвитку торгівлі, культури та взаємного впливу між греками і місцевими племенами.

За часів Київської Русі грецький вплив був надзвичайно потужним, особливо через прийняття християнства в 988 році, що відбулося за сприяння Візантійської імперії. Грецькі духовні та культурні традиції значною мірою вплинули на формування української писемності, архітектури, іконопису та богослужбових практик.

У XIX столітті багато представників грецької громади відігравали важливу роль у розвитку українських міст, особливо в Одесі, яка була великим торговим та культурним центром.

Офіційні дипломатичні відносини між Україною та Грецькою Республікою були встановлені 31 січня 1992 року після відновлення незалежності України. В 1992 році в Афінах відкрили Посольство України, а в Києві — Посольство Греції.

Греція є важливим партнером України в Європейському Союзі та підтримує її європейську інтеграцію. Обидві країни тісно співпрацюють у межах міжнародних організацій, таких як ООН, ОБСЄ та Рада Європи.

Греція є одним із важливих торговельних партнерів України у Південній Європі. Основними напрямами двосторонньої торгівлі є постачання українського зерна, металопродукції, сільськогосподарських товарів до Греції, а з Греції в Україну імпортуються фрукти, морепродукти, енергетичні ресурси та будівельні матеріали. Грецькі компанії беруть участь у реалізації інфраструктурних проєктів в Україні, а українські підприємства активно співпрацюють із грецькими партнерами у сфері суднобудування та туризму.

За даними Грецького статистичного управління (ELSTAT), у 2023 році 436 грецьких підприємств імпортували з України та 464 грецькі підприємства експортували в Україну. Загальний обсяг імпорту Греції з України в 2023-му становив 304,1 млн євро, що на 8,4% більше, ніж у 2022-му, коли він становив 280,5 млн євро. Загальний обсяг експорту Греції в Україну в 2023 році становив 830,4 млн євро, що на 142,4% більше, ніж у 2022-му (342,6 млн євро). Сальдо торгівлі між Грецією та Україною у 2023 році було позитивним для Греції — 526,3 млн євро.

Греція та Україна мають тісні культурні зв’язки. В Україні  численна грецька громада. Діють грецькі культурні товариства, школи та недільні класи з вивчення грецької мови.

Греція є одним із найпопулярніших туристичних напрямів для українців. Щороку тисячі громадян України відвідують грецькі курорти, зокрема острови Крит, Родос, Корфу та інші. Спрощення візового режиму після підписання безвізової угоди між Україною та ЄС у 2017 році сприяло зростанню потоку туристів. Україна та Греція мають міцні історичні, культурні та дипломатичні зв’язки, які продовжують розвиватися у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Попри сучасні виклики, обидві країни прагнуть до подальшого зміцнення партнерства та взаємної підтримки на міжнародній арені.

З початком російської агресії проти України в 2014-му Греція засудила анексію Криму та підтримала територіальну цілісність України. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Греція активно підтримала Україну, надаючи як військову, так і гуманітарну допомогу. В лютому 2023 року Греція передала Україні 20 бойових машин піхоти (БМП) та боєприпаси. Це рішення було ухвалене після зустрічі міністра оборони США Ллойда Остіна з грецьким керівництвом, під час якої обговорювалися можливості підтримки України. Крім того, Греція погодилася на пропозицію США щодо передачі Україні систем і обладнання, які не використовуються грецькою армією. Греція також надавала гуманітарну допомогу Україні, спрямовану на підтримку цивільного населення, постраждалого від війни. Греція продемонструвала солідарність з Україною, надаючи значну військову та гуманітарну допомогу в цей складний час.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Грецькою Республікою створена 18 грудня 2019 року, керівник групи — В’ячеслав Медяник («СН»).

«Ефімеріда тіс Ківернісеос» («Урядова газета») — офіційне видання парламенту Греції

«Ефімеріда тіс Ківернісеос» — офіційний орган, в якому друкуються закони, укази та інші нормативно-правові акти, прийняті державними органами Греції.

Публікації в цій газеті є обов’язковими для набуття чинності відповідними правовими актами.

Тематика видання охоплює всі сфери державного управління, включаючи законодавчі акти, адміністративні рішення, призначення на державні посади та інші офіційні повідомлення.

Періодичність публікацій залежить від потреби в оприлюдненні нових нормативно-правових актів та інших офіційних документів.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.