Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у комунікаційній зустрічі (круглому столі) на тему: «Соціальний діалог як основа належного врядування: міжнародні стандарти та європейський досвід», яка проводилася за ініціативою Національної служби посередництва і примирення у партнерстві з Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та за організаційної, експертної підтримки Офісу Міжнародної організації праці в Україні, Офісу Ради Європи в Україні.

До участі у заході були запрошені представники Офісу МОП в Україні, Представництва ЄС в Україні, Офісу Ради Європи, народні депутати України, а також керівники та представники спільних представницьких органів сторони профспілок та сторони роботодавців, Національної тристоронньої соціально-економічного ради, територіальних три-сторонніх соціально-економічних рад, центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади.

Предметом обговорення стали такі питання: аналіз міжнародних стандартів та європейського досвіду для осучаснення моделі соціального діалогу в Україні; обговорення правових основ, статусу та критеріїв репрезентативності профспілок і організацій роботодавців; інституційне посилення соціального діалогу — вивчення практик ЄС щодо функціонування органів соціального діалогу та перспективи їх впровадження в Україні; формування спільного бачення соціальних партнерів щодо ролі соціального діалогу; розширення міжнародної співпраці для подальшого розвитку соціального діалогу в Україні.

Під час свого виступу голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що соціальний діалог має охоплювати всі види переговорів, консультацій, та обміну інформацією між представниками всіх гілок влади, роботодавцями та працівниками або між представниками роботодавців і працівників із питань стосовно економічної та соціальної політики, які становлять обопільний інтерес.

Чинний на сьогодні Закон України «Про соціальний діалог в Україні» визначає серед сторін соціального діалогу на національному рівні з боку влади лише «сторону органів виконавчої влади, суб’єктом якої є

Кабінет Міністрів України». При цьому як на рівні парламенту в цілому, так і Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зокрема широко практикується залучення представників сторін роботодавців та профспілок до політичних дебатів, переговорів, консультацій, обміну інформацією, що провадяться на базі Верховної Ради України та Комітету.
Тобто соціальний діалог у межах «Парламент—Роботодавці—Профспілки» наявний.

Головним органом соціального діалогу в Україні є Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР), і саме на її майданчику повинні здійснюватися всі основні форми соціального діалогу. Водночас, як відзначила голова Комітету, на сьогодні цей орган є непрацюючим.

Також не знайдено ту форму діалогу між сторонами соціального діалогу, яка б влаштувала кожну із його сторін.

Окрім цього, Галина Третьякова зупинилася на тих проблемних питаннях які бажано було б врегулювати на законодавчому рівні. Зокрема:

1. Включити до сторін соціального діалогу всі гілки державної влади, а не тільки виконавчу.

2. Визначити нові форми соціального діалогу як на рівні Верховної Ради України, так і Кабінету Міністрів України (з обов’язковою участю осіб на політичних посадах). Наприклад, у Верховної Ради України для системних консультацій є План законопроєктної роботи Верховної Ради України, що затверджується Постановою Верховної Ради України на кожен календарний рік.

3. Розмежувати права репрезентативних та нерепрезентативних організацій роботодавців та профспілок

4. Зблизити та означити очікування від соціального діалогу кожної із сторін соціального діалогу окремо та всіх разом, напрацювати нові способи пошуку компромісів між ними.

5. Врегулювати питання належного забезпечення соціального діалогу (кадрового, фінансового, методологічного, аналітичного, юридичного).

6. Наявність довіри до інституту репрезентативності соціальних партнерів, зокрема у зв’язку з необхідністю її підтвердження кожні п’ять років.

7. Дерадянізація соціального діалогу, зокрема в частині терміна «статус всеукраїнських».

Захід став важливим майданчиком для обговорення ролі соціального діалогу в належному врядуванні, обміну міжнародним досвідом та напрацювання пропозицій щодо шляхів його подальшого розвитку в Україні.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.