Ісландія, яка на той час була частиною норвезької колонії, створила свою першу парламентську структуру для розгляду важливих державних питань. Альтінґ був заснований на острові Тінґветлір, що став визначним місцем для історії Ісландії, оскільки саме тут збиралися представники всіх ісландських регіонів для прийняття важливих рішень.
Протягом перших століть існування Альтінґу його роль полягала в тому, щоб вирішувати юридичні питання, розглядати позови, а також розв’язувати політичні конфлікти між землевласниками та іншими соціальними групами. Важливою особливістю Ісландії було те, що вона не мала королівської влади, і управління здійснювалося через народні збори. В 1262 році Ісландія потрапила під корону Норвегії, а пізніше, в 1380-му, стала частиною Данії, що вплинуло на розвиток її політичної системи. У ті часи Альтінґ зазнав змін у своєму складі, але його функції зберігалися.
На початку XIX століття Ісландія почала розвивати ідеї національної незалежності. Після численних спроб та політичних рухів у 1845 році парламент було відновлено, проте він мав лише дорадчі функції, підпорядковуючись владі Данії. Тільки з початку XX століття, коли Ісландія здобула більшу автономію, Альтінґ отримав розширені повноваження.
На початку XX століття розгорнулася активна боротьба за незалежність Ісландії, яка завершилася проголошенням Ісландії як незалежної держави в 1944 році, під час Другої світової війни, коли Данія була окупована нацистською Німеччиною. У цей період Альтінґ став повноправним законодавчим органом країни, а його функції значно розширилися.
Сучасний Альтінґ є однопалатним парламентом, і це основний орган, що здійснює законодавчу владу в країні. Складається із 63 депутатів, які обираються на чотирирічний термін за змішаною виборчою системою, що включає елементи пропорційного та мажоритарного представництва.
Ісландія є конституційною республікою, і Конституція Ісландії, яка була ухвалена в 1944 році, визначає основні функції і структуру уряду, включаючи роль Альтінґу. Парламент працює в тісному зв’язку з президентом Ісландії, але в основному роль президента є церемоніальною.
У парламенті Ісландії існує система політичних партій, причому політичні спектри варіюються від лівих до правих. Партії в Ісландії мають тенденцію до створення коаліцій через різноманітність поглядів у суспільстві, що робить політичну ситуацію в країні досить динамічною.
Альтінґ виконує численні функції. Законодавча функція — є основним органом, що розробляє та приймає закони; депутатами можуть бути внесені законо-проєкти, які потім обговорюються та голосуються; процес ухвалення законів вимагає підтримки більшості депутатів. Контроль за урядом — Альтінґ має право перевіряти діяльність уряду, заслуховувати звіти міністрів та проводити парламентські розслідування. Бюджет — однією з ключових функцій є затвердження державного бюджету країни, що є важливим етапом у плануванні фінансів.
У парламенті є кілька постійних комітетів, кожен із яких займається певними аспектами законодавчої діяльності та нагляду за урядом.
Комітет з питань фінансів і економіки один із найважливіших, він займається економічними та фінансовими питаннями країни: розгляд проєктів законів, що стосуються державного бюджету, аналіз державних фінансів, податкової політики та економічних реформ, нагляд за виконанням держбюджету та фінансових звітів уряду, формування політики в галузі економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та інших аспектів, пов’язаних з економікою.
Комітет із питань соціального забезпечення та робочих відносин займається соціальними питаннями та трудовими відносинами; його основні функції: розгляд законопроєктів, що стосуються со-ціального забезпечення, пенсій, здоров’я, освіти та соціального забезпечення, аналіз та контроль за виконанням політики уряду в сфері охорони здоров’я, соціального забезпечення, рівності та прав людини, обговорення трудових питань — права робітників, безпека праці та трудові відносини.
Комітет з питань оборони, безпеки та юстиції розглядає питання безпеки, правосуддя та правоохоронної діяльності; до його обов’язків входять: розгляд законопроєктів, що стосуються кримінального права, судової системи та права, питання національної безпеки, політики в галузі оборони, боротьби з тероризмом і організованою злочинністю, нагляд за правоохоронними органами, судовою системою, правами людини і забезпеченням правосуддя.
Комітет із зовнішньої політики та європейських справ займається питаннями міжнародних відносин, європейської інтеграції та зовнішньої політики; його функції: розгляд проєктів, що стосуються міжнародних угод, союзів та партнерства, включаючи відносини з Європейським Союзом, обговорення зовнішньоекономічної політики та підтримки міжнародної безпеки, нагляд за діяльністю уряду в міжнародних організаціях, таких як ООН та НАТО.
Комітет з питань навколишнього середовища та природних ресурсів зосереджений на питаннях охорони довкілля та сталого розвитку; основними його функціями є розгляд законодавчих ініціатив у галузі охорони довкілля, природних ресурсів, енергетики та кліматичних змін, підготовка законодавства щодо захисту природи, збереження біорізноманіття, управління водними ресурсами, екологічно чистих технологій і відновлювальних джерел енергії, нагляд за екологічними ініціативами уряду та програмами сталого розвитку.
Комітет з питань освіти та науки займається освітою та науковими дослідженнями; його завдання: розгляд законодавства в сфері освіти, в тому числі шкільної, вищої освіти та професійної підготовки, розробка законодавчих ініціатив щодо підтримки наукових досліджень, інновацій, технологій і наукових проєктів, нагляд за виконанням програм у галузі науки, освіти та інновацій.
Комітет із питань культури та спорту зосереджений на питаннях культури, спорту та медіа; його основні функції: розгляд законопроєктів, що стосуються культури, мистецтва, спортивних заходів і медіа, підтримка культурних ініціатив, збереження культурної спадщини та розвиток національної ідентичності, підготовка законодавства щодо прав людини в сфері медіа, забезпечення свободи слова та підтримка незалежності ЗМІ.
Комітет з питань охорони здоров’я займається питаннями охорони здоров’я та медичних послуг; його основні завдання: розгляд законопроєктів, що стосуються медичних послуг, здоров’я громадян, лікарень і соціальної допомоги, аналіз політики в галузі охорони здоров’я, медичних досліджень, доступу до медичних послуг і забезпечення здоров’я національної спільноти, нагляд за реалізацією державних програм у галузі здоров’я, лікарських послуг і санітарії. Комітет з питань прав людини та гендерної рівності має на меті захист прав людини та забезпечення гендерної рівності; його функції: розгляд законодавчих ініціатив у сфері прав людини, рівності прав жінок і чоловіків, прав меншин, контроль за дотриманням міжнародних стандартів прав людини в Ісландії, підтримка ініціатив, що сприяють захисту прав людини, боротьбі з дискримінацією та забезпеченню рівних можливостей.
Упродовж років політична ситуація в Ісландії зазнала значних змін, і багато дослідників та експертів відзначають активну роль громадянського суспільства в політичному процесі. Ісландія відома своєю відкритістю до реформ і прогресивними підходами до проблем, таких як гендерна рівність, зміни клімату та корупція.
Після глобальної фінансової кризи 2008 року, яка мала серйозний вплив на економіку Ісландії, країна здійснила численні реформи, спрямовані на стабілізацію банківської системи та вдосконалення законодавства.
Ісландія є однією з перших країн, яка забезпечила гендерну рівність в політичному житті і має високий рівень представництва жінок у політиці. Також вона славиться прозорістю уряду та низьким рівнем корупції, що є важливими характеристиками сучасної політичної культури.
У зв’язку з динамічними змінами на міжнародній арені та важливістю змін клімату Альтінґ активно працює над інтеграцією цих питань у свою політику, а також щодо розробки нових ініціатив, пов’язаних із енергетикою та сталим розвитком.
Парламент має багатий історичний спадок і відіграє ключову роль в управлінні країною. Завдяки стабільним демократичним процесам, високому рівню прозорості та активному залученню громадян до політики Ісландія продовжує бути прикладом ефективної та відповідальної демократії в Європі. Зберігаючи свою історичну спадщину та одночасно адаптуючись до сучасних викликів, Ісландія і надалі буде важливим політичним гравцем у світовому контексті.
Визнання України Ісландією відбулося 19 січня 1992 року, дипломатичні відносини встановлено 30 березня 1992 року. Посольство України працює у Фінляндській Республіці та
Ісландії (за сумісництвом).
24 лютого 2022 року Ісландія негайно й жорстко засудила широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну та обстоює активну позицію у питанні створення умов для покарання рф за воєнні злочини, злочин агресії, злочини проти людяно-сті, геноцид в Україні. Ісландія підтримує створення Спеціального міжнародного трибуналу з покарання рф за злочин агресії, надає фінансову допомогу розслідуванню воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом, а також приєдналася до міжнародних зусиль з підтримки України у справі проти росії у Міжнародному суді справедливості (щодо геноциду). Ісландія активно долучається до розробки і просування відповідних резолюцій в ООН та рішень інших міжнародних організацій, лобіює широку міжнародну підтримку України.
Ісландія допомагає в отриманні Україною військової допомоги, є учасником зустрічей у форматі «Рамштайн» та приєдналася до всіх санкцій ЄС.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Ісландією створена 3 жовтня 2023 року, керує групою Арсеній Пушкаренко («СН»).
«Альтінґ — Журнал Альтінґу» — офіційне видання парламенту Ісландії
«Альтінґ — Журнал Альтінґу» — це офіційний друкований орган парламенту, що публікує інформацію, пов’язану з його діяльністю, а також важливі документи, звіти, стенограми засідань та інші матеріали, що стосуються законодавчого процесу в Ісландії.
Публікації включають тексти проєктів законів, які розглядаються в парламенті, звіти та рекомендації комітетів, матеріали від різних постійних комітетів, включаючи висновки і рекомендації, пов’язані з важливими законодавчими питаннями.
Друкуються повні стенограми засідань парламенту, які дають змогу громадськості ознайомитися з дискусіями та рішеннями, що приймаються, офіційні заяви парламенту, важливі оголошення та інші матеріали, пов’язані з його діяльністю.
Зазвичай виходить періодично, відповідно до потреб парламенту. Це може бути кілька разів на рік або у відповідь на певні законодавчі цикли, залежно від активності та обсягу роботи парламенту в конкретний період.
Для публікацій, що стосуються поточних засідань та законодавчих процесів, парламент також використовує онлайн-ресурси, що забезпечують доступ до актуальної інформації в реальному часі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
