Його історія відображає багатоступеневий процес становлення державності та політичного балансу між трьома основними етнічними групами країни.
Перші законодавчі органи на території сучасної Боснії і Герцеговини з’явилися ще за часів Австро-Угорщини (1878-1918). У 1910 році було створено Боснійський Сейм — перший представницький орган, який мав обмежені законодавчі функції та підпорядковувався імператорській владі у Відні.
Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини Боснія і Герцеговина ввійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929 року — Королівство Югославія). У цей період місцеве самоврядування було обмежене, а політичні рішення приймалися на загальнодержавному рівні.
Після Другої світової війни Боснія і Герцеговина стала однією із шести республік у складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія (СФРЮ). Її парламент — Народна Скупщина — мав законодавчі повноваження в межах республіки, проте більшість стратегічних рішень ухвалювалася на федеральному рівні в Белграді.
У 1992 році після референдуму Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії. Це призвело до громадянської війни (1992-1995), яка завершилася підписанням Дейтонської мирної угоди. Саме цей договір визначив сучасну політичну систему країни.
Відповідно до Дейтонської угоди Боснія і Герцеговина отримала складну державну структуру з двома автономними утвореннями: Федерацією Боснії і Герцеговини та Республікою Сербською. Було створено Парламентську асамблею, що складається з двох палат: Палати представників — обирається прямим голосуванням, включає 42 депутати (28 — від Федерації Боснії і Герцеговини, 14 — від Республіки Сербської) та Палати народів — формується представниками трьох конституційних народів (боснійців, сербів і хорватів), включає 15 членів (по 5 — від кожної етнічної групи).
Палата представників є нижньою палатою парламенту і виконує основні законодавчі функції, включаючи:
розгляд і ухвалення законопроєктів, які можуть бути ініційовані депутатами або Радою міністрів;
контроль за діяльністю виконавчої влади, включаючи урядові звіти та голосування щодо довіри уряду;
затвердження державного бюджету;
розгляд і ратифікацію міжнародних угод. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів, проте певні питання вимагають узгодження між представниками всіх трьох етнічних груп.
Палата народів є верхньою палатою парламенту і виконує функції контролю за дотриманням національних інтересів кожної етнічної групи. Основні завдання:
захист національних інтересів боснійців, сербів і хорватів через механізм «вітального інтересу», що дозволяє блокувати рішення, які можуть загрожувати одній з груп;
перевірка законодавчих ініціатив, ухвалених Палатою представників, на відповідність Конституції та національним інтересам;
контроль за призначеннями в ключові державні органи, включаючи судову систему та виконавчу владу. Рішення ухвалюються консенсусом або більшістю голосів, але з урахуванням представництва всіх народів.
Обидві палати парламенту мають власні постійні комісії, які займаються розглядом законодавчих ініціатив та контролем за різними сферами державного управління.
Комісії Палати представників:
Конституційно-правова комісія — аналізує відповідність законопроєктів Конституції та міжнародним зобов’язанням країни;
Комісія з питань бюджету та фінансів — контролює бюджетні витрати, податкову політику та фінансові реформи;
Комісія з питань закордонних справ — опрацьовує міжнародні угоди, питання співробітництва з іншими державами та зовнішньополітичні рішення;
Комісія з питань оборони та безпеки — займається питаннями національної безпеки, збройних сил та правоохоронних органів; Комісія з прав людини та міграцій — контролює дотримання прав людини, розглядає питання біженців та міграційної політики.
Комісії Палати народів:
Комісія з конституційних питань — оцінює відповідність законопроєктів Конституції;
Комісія з питань захисту національних інтересів — стежить за тим, щоб ухвалені рішення не порушували права жодної з етнічних груп;
Комісія з питань економіки, фінансів та бюджету — аналізує економічну політику та бюджетні ініціативи;
Комісія з питань європейської інтеграції — координує адаптацію законодавства до стандартів ЄС та процес вступу до Європейського Союзу;
Комісія з питань захисту прав людини — розглядає питання дискримінації та дотримання громадянських прав.
Парламентська асамблея Боснії і Герцеговини ухвалює закони, контролює уряд, затверджує бюджет та приймає міжнародні угоди. Проте її діяльність значно ускладнена через складну систему ухвалення рішень та часті політичні блокування. До основних викликів належать: етнічний поділ і політична нестабільність — ухвалення законів потребує згоди представників усіх трьох етнічних груп, що часто веде до глухого кута; обмеженість повноважень — значна частина рішень ухвалюється не на державному рівні, а в ентитетах, що знижує ефективність центрального парламенту; вплив міжнародної спільноти — верховний представник ООН має право скасовувати рішення парламенту, що обмежує суверенітет країни; корупція та політична поляризація — часті скандали та боротьба між партіями ускладнюють реалізацію реформ.
Парламент Боснії і Герцеговини — це ключовий інститут у складній політичній системі країни. Його робота є важливою для стабільності та інтеграції країни в європейські структури. Проте для підвищення ефективності парламенту необхідні реформи, спрямовані на подолання етнічних бар’єрів, зменшення зовнішнього впливу та покращення управління.
Україна визнала незалежність Боснії і Герцеговини 12 жовтня 1992 року, а 20 грудня 1995 року між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини. До цього часу країни не мають на своїй території постійних дипломатичних представництв.
З листопада 2004 року в Сараєві розпочало свою діяльність Відділення Посольства України в Республіці Хорватія і Боснії та Герцеговині (за сумісництвом).
10 вересня 2010 року в Києві відкрито Почесне консульство Боснії і Герцеговини в Україні.
Відносинами з Боснією і Герцеговиною з української сторони опікується Посольство України в Хорватії, а посол Боснії і Герцеговини в Угорщині проводить ту ж діяльність в Україні за сумісництвом. Основними напрямами діяльності представництва є розвиток економічної та культурної співпраці між двома країнами, а також надання допомоги боснійським громадянам і компаніям в Україні. Відтоді країни підтримують співпрацю в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Обидві держави зацікавлені в розвитку взаємної торгівлі, залученні інвестицій та інтеграції до європейських структур.
Особливу увагу в двосторонніх відносинах займає підтримка територіальної цілісності України з боку Боснії і Герцеговини в умовах російської агресії. З лютого 2022 року Боснія і Герцеговина неодноразово висловлювала дипломатичну підтримку Україні на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН та Раді Європи. Також країна приєдналася до санкцій проти росії, запроваджених Європейським Союзом.
На гуманітарному рівні Боснія і Герцеговина надала допомогу українським біженцям, які знайшли прихисток на її території. Також здійснюються програми співпраці в галузі освіти, включаючи можливість навчання українських студентів у боснійських вищих навчальних закладах.
У межах міжпарламентських зв’язків парламенти обох країн активно підтримують взаємний діалог, проводяться зустрічі представників законодавчої влади для обговорення питань безпеки, європейської інтеграції та економічного співробітництва.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Боснією і Герцеговиною створена 17 липня 2024 року. Керівник групи — Ігор Кривошеєв («СН»).
«Sluсbeni glasnik Bosne i Hercegovine» — офіційний друкований орган Боснії і Герцеговини
«Sluсbeni glasnik Bosne i Hercegovine» («Офіційний вісник Боснії і Герцеговини») — це офіційний бюлетень, який публікує закони, постанови, офіційні урядові контракти, призначення та інші офіційні рішення, вводячи їх у публічний доступ. Видання засноване 1 вересня 1878 року під назвою «Bosansko-hercegova…ke novine–Sluсbeni list» урядом Боснії і Герцеговини під контролем Австро-Угорської імперії. Друкується трьома офіційними мовами країни: боснійською, хорватською та сербською.
Випуски публікуються регулярно, забезпечуючи своєчасне інформування громадськості про офіційні акти та рішення уряду. «Sluсbeni glasnik Bosne i Hercegovine»
є основним джерелом офіційної інформації про діяльність державних органів Боснії і Герцеговини, включаючи парламент.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
