Проте процес інтеграції в міжнародну медичну спільноту почався значно раніше. 3 квітня 1948-го Україна офіційно приєдналася до Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Цей крок ознаменувався початком активної участі України в глобальних ініціативах у галузі охорони здоров’я. Україна, як частина Радянського Союзу, стала одним із засновників ВООЗ, і цей день важливий для історії її міжнародної співпраці в сфері здоров’я. Статут ВООЗ був ухвалений на міжнародній конференції в 1946 році, а чинності набрав у 1948-му.
Метою цієї організації є досягнення найвищого рівня здоров’я людей, що охоплює боротьбу з інфекційними хворобами, вирішення питань психічного та фізичного здоров’я, соціальних детермінантів здоров’я, а також забезпечення доступу до медичних послуг.
З моменту приєднання Української РСР до ВООЗ вона активно брала участь у різних ініціативах та програмах організації, зокрема в боротьбі з епідеміями, розробці національних стратегій охорони здоров’я та вдосконаленні медичної допомоги. Після здобуття незалежності в 1991 році Україна продовжила свою співпрацю з ВООЗ, підтвердивши важливість міжнародних стандартів та рекомендацій для розвитку медичної сфери.
Сьогодні, як незалежна держава, Україна активно співпрацює з ВООЗ для покращення системи охорони здоров’я, а також для подолання глобальних проблем, таких як пандемії, зміни клімату та виникнення нових інфекційних захворювань. Українська медична спільнота бере участь у міжнародних конференціях, наукових дослідженнях і проєктах, спрямованих на забезпечення здоров’я і добробуту населення, що є основною метою ВООЗ.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
