Його історія сягає середньовічних часів. Перші письмові згадки про хорватський парламент датуються 1273 роком, коли відбулося засідання Сабору в місті Крижевці. Вважається, що Сабор функціонував з більш раннього періоду, однак точна дата його заснування залишається дискусійною.

У середньовіччі Сабор відігравав важливу роль як зібрання представників шляхти та духовенства, котрі затверджувало закони і приймали рішення про податки. З часом, після унії з Угорщиною (1102 рік), Хорватія частково втратила автономію, проте Сабор зберігав свої функції та мав вплив на внутрішню політику країни.

Протягом XVIII—XIX століть Сабор поступово еволюціонував у більш демократичний орган. З 1848 року, під час революційних подій, він відігравав ключову роль у формуванні національної ідентичності хорватів. У 1868 році було укладено Хорватсько-угорський компроміс, який визначив статус Хорватії як автономної частини Угорського королівства, а Сабор зберіг свій законодавчий статус.

У ХХ столітті парламент пережив значні зміни. Після Першої світової війни Хорватія увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом — Югославія). В цей період роль Сабору була обмежена. В 1945 році, після приходу до влади комуністів, парламент Хорватії був частиною політичної системи Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ), функціонуючи як регіональний законодавчий орган у складі федерації.

Розпад Югославії та здобуття незалежності Хорватією в 1991 році — це ключові події в історії Сабору. 25 червня 1991 року парламент ухвалив рішення про незалежність Хорватії, що було поворотним моментом у її новітній історії.

Після ухвалення Конституції Хорватії у 1990 році Сабор став однопалатним органом, хоча з 1993-го по 2001 рік він був двопалатним (існували Палата представників і Палата жупаній). Однак у 2001 році система була реформована, і парламент знову став однопалатним. Тепер Сабор є головним законодавчим органом країни. Його структура та функціонування визначаються Конституцією Хорватії.

Сабор складається з 151 депутата, які обираються на загальних виборах строком на чотири роки. Хорватія використовує пропорційну систему голосування. Країна поділена на 10 виборчих округів, кожен із яких обирає по 14 депутатів. Окрім того, передбачено місця для представників національних меншин та хорватської діаспори. Очолює Сабор голова, який обирається депутатами.

Парламент ухвалює закони, контролює діяльність уряду, затверджує державний бюджет, ухвалює міжнародні угоди та може оголошувати референдуми.

У Саборі Республіки Хорватія діють 29 основних комітетів, кожен із яких відповідає за певні сфери державного управління та законодавчої діяльності.

Комітет з питань Конституції, Регламенту та політичної системи відповідає за питання конституційного права, парламентських процедур та політичної організації держави.

Законодавчий комітет займається аналізом та підготовкою законопроєктів, забезпечуючи їх відповідність чинному законодавству.

Комітет з європейських справ координує діяльність, пов’язану з членством Хорватії в Європейському Союзі, та розглядає питання європейської інтеграції.

Комітет з іноземних справ відповідає за міжнародні відносини та співпрацю, а також за ратифікацію міжнародних угод.

Комітет з внутрішньої політики та національної безпеки контролює питання внутрішньої безпеки, правоохоронної діяльності та національної оборони.

Комітет з оборони займається питаннями, пов’язаними з національною обороною та збройними силами. Комітет з фінансів і державного бюджету відповідає за державні фінанси, бюджет та податкову політику.

Комітет з економіки розглядає питання економічної політики, підприємництва та ринкових відносин. Комітет із туризму займається питаннями розвитку та регулювання туристичної галузі.

Комітет з прав людини та прав національних меншин контролює дотримання прав людини та захист прав національних меншин. Комітет з правосуддя відповідає за питання судової системи та правової реформи.

Комітет з праці, пенсійної системи та соціального партнерства розглядає питання зайнятості, пенсійного забезпечення та соціального діалогу.

Комітет з охорони здоров’я та соціальної політики займається питаннями охорони здоров’я, соціального захисту та благополуччя населення.

Комітет з питань сім’ї, молоді та спорту відповідає за політику щодо сім’ї, молодіжні програми та розвиток спорту.

Комітет у справах хорватів за межами Республіки Хорватія підтримує зв’язки з хорватською діаспорою та сприяє збереженню національної ідентичності за кордоном.

Комітет у справах ветеранів війни розглядає питання, пов’язані з правами та соціальним забезпеченням ветеранів.

Комітет з фізичного планування та будівництва відповідає за питання містобудування, землекористування та будівельних норм.

Комітет з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів контролює екологічну політику та збереження природних ресурсів.

Комітет з освіти, науки та культури займається питаннями освітньої політики, наукових досліджень та культурного розвитку.

Комітет з сільського господарства розглядає питання аграрної політики, розвитку сільських територій та продовольчої безпеки.

Комітет з регіонального розвитку та фондів Європейського Союзу координує питання регіонального розвитку та використання коштів ЄС.

Комітет з морських справ, транспорту та інфраструктури відповідає за політику в галузі морського транспорту, інфраструктури та зв’язку.

Комітет з виборів, призначень та адміністрації займається організацією виборів, призначеннями на державні посади та адміністративними питаннями.

Комітет з петицій та апеляцій розглядає звернення громадян та забезпечує їхнє право на подання петицій.

Комітет з міжпарламентської співпраці координує співпрацю з парламентами інших країн та міжнародними організаціями.

Комітет з інформації, інформатизації та засобів масової інформації відповідає за питання медіа, інформаційних технологій та комунікацій.

Комітет з питань гендерної рівності контролює дотримання принципів гендерної рівності та прав жінок. Комітет з місцевого та регіонального самоврядування займається питаннями децентралізації, місцевого самоврядування.

Хорватський Сабор — це арена активної політичної боротьби між провідними партіями. Основними політичними силами є Хорватська демократична співдружність (HDZ) та Соціал-демократична партія Хорватії (SDP). Важливу роль відіграють і менші партії та незалежні кандидати.

Парламент регулярно проводить пленарні засідання, а також працює через комітети, які займаються різними сферами державного управління, такими як економіка, зовнішня політика, освіта та оборона.

Хорватський Сабор є важливим символом державності та демократії країни. Його довга історія від середньовіччя до сучасності демонструє розвиток парламентської традиції та боротьбу за національні інтереси. Сучасний парламент залишається центральним політичним інститутом, від рішень якого залежить майбутнє країни. Попри виклики Сабор продовжує відігравати ключову роль у формуванні хорватської державної політики та європейської інтеграції.

5 грудня 1991 року Хорватський Cабор визнав незалежність України. 11 грудня 1991 року Україна перша з-поміж країн — членів ООН визнала незалежність Республіки Хорватія. Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Хорватія були встановлені 18 лютого 1992 року. В грудні 1992 року Посольство Хорватії розпочало свою діяльність у Києві, а в лютому 1995 року Україна відкрила своє посольство в Загребі

Відносини між Україною та Хорватією характеризуються дружнім співробітництвом, що базується на спільних цінностях та історичних зв’язках між двома народами. Хорватія послідовно підтримує Україну в її прагненнях до європейської та євроатлантичної інтеграції. У листопаді 2016 року Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович під час офіційного візиту до Києва запевнив у готовності Хорватії сприяти Україні на шляху до ЄС. У жовтні 2024 року Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Хорватії підписали 10-річну угоду про співпрацю, що передбачає, зокрема, співробітництво в оборонній промисловості та гуманітарному розмінуванні.

Україна та Хорватія мають значний потенціал для розвитку торговельно-економічних зв’язків. Спостерігається зростання обсягів товарообігу між країнами, що свідчить про взаємний інтерес у розширенні економічного співробітництва.

Важливим аспектом двосторонніх відносин є підтримка української громади в Хорватії. За даними перепису населення 2011 року, в Хорватії проживає близько 1,8 тисячі українців та 1,9 тисячі русинів. Українці Хорватії об’єднані в різні організації, такі як Українська громада Республіки Хорватія та Союз русинів і українців Республіки Хорватія. Станом на 2025 рік Україна та Хорватія продовжують активно співпрацювати в політичній, економічній та гуманітарній сферах, зміцнюючи партнерство та підтримуючи один одного на міжнародній арені.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Хорватія створена 27 листопада 2019 року, співголови — Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, та Оксана Дмитрієва («СН»).

«Хорватські парламентські повідомлення» — офіційне видання Сабору Республіки Хорватія

«Хорватські парламентські повідомлення» — це періодичне видання, яке випускається прес-бюро парламенту та доступне для передплати громадянами і юридичними особами.

Тематика публікацій бюлетеня охоплює короткі огляди обговорень у парламенті щодо різних нормативно-правових актів, докладний опис процедур ухвалення законопроєктів; інформацію про дебати та інші парламентські заходи; додаткові матеріали, пов’язані з діяльністю Сабору. Бюлетень виходить регулярно після кожної сесії парламенту.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.