Його становлення тісно пов’язане з політичними змінами на Балканах, зокрема зі здобуттям незалежності Чорногорією у 2006 році.

Історія парламентських інституцій Чорногорії має глибоке коріння. Вперше законодавчі збори, відомі як Народна скупштина, з’явилися ще в ХІХ столітті, коли Чорногорія була князівством. У 1850-х роках князь Данило I запровадив перші елементи представницького правління, створивши орган, що мав дорадчі функції. У 1905-му князь Нікола I проголосив конституцію, яка передбачала створення парламенту, що мав обмежені законодавчі повноваження. Однак цей орган не був незалежним, оскільки князь зберігав повний контроль над виконавчою владою.

Після Першої світової війни Чорногорія втратила незалежність і стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше — Югославія). У цей період чорногорці мали представництво в парламенті Югославії, але власної законодавчої гілки влади не існувало.

Після Другої світової війни Чорногорія стала однією з шести республік Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. У її складі функціонував республіканський парламент, який підпорядковувався федеральному уряду.

Розпад Югославії наприкінці ХХ століття змінив політичний ландшафт Чорногорії. У 1992 році, після референдуму, країна залишилася у складі Союзної Республіки Югославії (пізніше — Державного Союзу Сербії та Чорногорії). Протягом цього періоду її парламент мав обмежену автономію.

Після референдуму 21 травня 2006 року, на якому 55,5% чорногорців підтримали незалежність, парламент 3 червня 2006 року проголосив державний суверенітет. Відтоді Скупщина Чорногорії стала незалежним законодавчим органом.

Парламент Чорногорії — це однопалатний законодавчий орган, який складається з 81 депутата — їх обирають на чотирирічний термін. Вибори відбуваються за пропорційною системою, де мандати розподіляються відповідно до кількості голосів, отриманих партіями.

Основні повноваження парламенту: ухвалення та внесення змін до законів, контроль за діяльністю виконавчої влади (уряду та президента), ратифікація міжнародних угод, затвердження державного бюджету, призначення суддів Конституційного суду, Генерального прокурора та інших високопосадовців, ухвалення рішень про оголошення війни та надзвичайного стану. Парламент очолює голова, який обирається більшістю голосів депутатів, він координує роботу парламенту, підписує закони та представляє Чорногорію на міжнародному рівні.

У Скупщині діє низка постійних комітетів, кожен з яких відповідає за певні сфери державної політики та законодавчої діяльності.

Уставний комітет відповідає за питання, пов’язані з конституційними змінами та тлумаченням Конституції.

Законодавчий комітет займається розглядом та аналізом законопроєктів перед їх винесенням на пленарне засідання.

Комітет з політичної системи, правосуддя та управління відповідає за питання, пов’язані з політичною системою, судовою владою та державною адміністрацією.

Комітет з безпеки та оборони займається питаннями національної безпеки, оборони та діяльності збройних сил. Комітет з міжнародних відносин та емігрантів відповідає за зовнішню політику та зв’язки з чорногорською діаспорою.

Комітет з європейської інтеграції займається питаннями, пов’язаними з процесом вступу Чорногорії до Європейського Союзу та гармонізацією національного законодавства з європейськими стандартами.

Комітет з економіки, фінансів та бюджету відповідає за економічну політику, державні фінанси та бюджет. Комітет з прав людини та свобод займається питаннями захисту прав людини та основоположних свобод.

Комітет з гендерної рівності відповідає за питання рівності прав та можливостей чоловіків і жінок. Комітет з освіти, науки, культури та спорту займається питаннями розвитку освіти, науки, культури та спорту в країні.

Комітет з туризму, сільського господарства, екології та просторового планування відповідає за розвиток туризму, аграрного сектору, охорону навколишнього середовища та просторове планування.

Комітет з охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення займається питаннями охорони здоров’я, трудових відносин та соціального захисту населення.

Антикорупційний комітет відповідає за моніторинг і боротьбу з корупцією в державних органах та суспільстві. Комісія з моніторингу та контролю процедури приватизації займається наглядом за процесами приватизації державних підприємств і майна.

Адміністративний комітет відповідає за внутрішні питання організації та функціонування парламенту.

Кожен із цих комітетів віді-грає важливу роль у законодавчому процесі Чорногорії, забезпечуючи детальний розгляд та аналіз питань у відповідних сферах перед їх винесенням на загальне обговорення та голосування в парламенті.

Чорногорія є парламентсько-президентською республікою, що означає поділ влади між президентом, урядом і парламентом. Президент Чорногорії виконує представницькі функції, підписує закони та призначає уряд за рекомендацією парламенту. Уряд відповідає за виконавчу владу та має підтримку більшості в парламенті. Парламент контролює діяльність уряду, має право висловити йому недовіру.

Скупщина відіграє ключову роль у гармонізації законодавства з нормами ЄС, адже Чорногорія — офіційний канди-дат на вступ до Європейського Союзу.

Парламент є ключовим органом законодавчої влади, який відіграє важливу роль у розвитку демократії та забезпеченні стабільності в країні. Його діяльність має вирішальне значення для процесу євроінтеграції, боротьби з корупцією та економічного розвитку Чорногорії. Попри виклики Скупщина залишається основним майданчиком для політичного діалогу та ухвалення стратегічних рішень, що визначатимуть майбутнє країни.

Україна визнала Чорногорію 15 червня 2006 року. Встановлення дипломатичних відносин відбулося 22 серпня 2006 року. Працюють Посольство України в Чорногорії, Почесне консульство України у м. Нікшич, Посольство Чорногорії в Україні, почесні консульства Чорногорії в Одесі та Харкові.

За даними Державної митної служби України, обсяг торгівлі товарами за 11 місяців 2024 р. становив 54,975 млн дол. США, що втричі перевищує показники 2023-го, із них експорт — 15,380 млн дол. США (+ 50% у порівнянні з 2023-м), імпорт — 39,595 млн дол. США (+ 630%). Від’ємне сальдо за 11 місяців 2024 р. становило 24,215 млн дол. США.

У структурі експорту переважали такі статті: м’ясо та їстівні субпродукти птиці (6,143 млн дол. США); цукор з цукрової тростини або з цукрових буряків (2,522 млн дол. США);  їстівні плоди та горіхи (1,261 млн дол. США); вугілля кам’яне, антрацит (1,248 млн дол. США); шоколад (639 тис. дол. США); кондитерські вироби з цукру без вмісту какао (663 тис. дол. США); хлібобулочні вироби (653 тис. дол. США); меблі та їх частини (304 тис. дол. США); металоконструкції та їх частини з чорних металів (254 тис. дол. США). Основними статтями імпорту за 11 місяців  2024 р. були: інші товари (38,964 млн. дол. США); оброблений камінь та вироби з нього (173 тис. дол. США); вина виноградні, сусло виноградне (85 тис. дол. США); лікарські засоби (70 тис. дол. США).

З березня 2022 року в Чорногорії функціонує організація українців — «Dobro djelo» («Добра справа»!). В межах цієї організації працюють Українські центри в містах Подгориця, Бар, Будва та Герцег-Нові.

За даними МВС Чорногорії, з 24 лютого 2022 року до Чорногорії в’їхало понад 289 тисяч громадян України. Уряд Чорногорії надав українцям можливість отримувати статус особи під тимчасовим захистом, аналогічний до європейського. Статус особи під тимчасовим захистом у Чорногорії у 2024 році поновили 8625 громадян України.

Чорногорія як країна-кандидат на вступ до ЄС приєднується до всіх санкцій ЄС проти росії. Імплементувала в національне законодавство 13 пакетів санкцій, опрацьовує 14-й пакет, заблокувала 20 російських пропагандистських телеканалів.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Чорногорією створена 21 січня 2020 року, співголови групи — Ольга Руденко та Валерій Стернійчук («СН».)

«Офіційний вісник Чорногорії» — офіційний друкований орган Чорногорії

Офіційний друкований орган публікує закони, постанови, укази та інші нормативно-правові акти, ухвалені державними органами Чорногорії. Видання було засноване 10 липня 1945 року, має штаб-квартиру в Подгориці. Зосереджується на офіційних державних документах, включаючи закони та поправки до них, законопроєкти, постанови уряду, рішення Конституційного суду, міжнародні угоди та інші офіційні акти, що мають юридичну силу.

Вісник публікується регулярно, залежно від потреби оприлюднення нових нормативно-правових актів.

Частота випусків може варіюватися, але загалом виходить кілька разів на місяць. Видання є основним джерелом офіційної інформації про законодавчі та нормативні зміни в Чорногорії, забезпечує прозорість і доступність правової інформації для громадян та організацій.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.