5 квітня 1710 року стало визначною датою в історії української державності. Цього дня було укладено «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» — документ, який історики вважають першою Конституцією України. Її автором був гетьман Пилип Орлик, який розробив цей акт для закріплення прав козаків і впорядкування державного устрою України.

Після поразки у Полтавській битві 1709 року українські козаки, очолювані гетьманом Іваном Мазепою, змушені були емігрувати. Після смерті Мазепи новим гетьманом у вигнанні було обрано Пилипа Орлика. Він продовжив боротьбу за незалежність України від московського царства й одразу після обрання підписав документ, що визначав основи української державності.

Конституція Пилипа Орлика складалася з 16 статей, у яких закріплювалися основи устрою української козацької держави. Ось ключові положення документа: незалежність України — у документі проголошувалося, що Україна повинна бути вільною від московської держави й орієнтуватися на союз зі Швецією; розподіл влади — Конституція передбачала поділ влади на три гілки: законодавчу (Генеральна Рада), виконавчу (гетьман) і судову (Генеральний Суд); права козаків — запроваджувалися механізми захисту прав і вольностей козацтва, а також зменшувалися податкові та економічні утиски селянства; обмеження влади гетьмана — гетьман не міг одноосібно ухвалювати рішення, оскільки важливі питання вирішувалися спільно з Генеральною Радою; відносини із Запорозькою Січчю — визначалося право козаків обирати власного кошового отамана і зберігати автономію Запорозької Січі.

Конституція Пилипа Орлика випередила свій час. Це був один із перших у світі документів, який запроваджував демократичні принципи державного управління. На жаль, ця Конституція не набула чинності, оскільки Орлик та його прихильники не змогли повернутися в Україну та реалізувати її положення. Проте вона стала важливим символом прагнення українців до незалежності.

Попри те, що Конституція Пилипа Орлика діяла лише на папері, вона стала важливою віхою в історії української державності. Вона доводить, що ще на початку XVIII століття українці мали чітке бачення власної незалежної держави. Документ також є свідченням давніх демократичних традицій України, а ідеї надихають сучасну Україну в боротьбі за суверенітет та демократію.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.