Ця символічна дата об’єднує ромські громади з різних куточків планети та привертає увагу до їхньої культури, історії, досягнень і проблем. Це також нагода вкотре порушити питання захисту прав ромів, їхньої інтеграції в суспільство та боротьби з дискримінацією.

Цей день був офіційно проголошений у 1990 році під час IV Всесвітнього конгресу ромів, що відбувався у польському місті Сероцьк, неподалік Варшави. Конгрес, у якому взяли участь представники ромських організацій із понад 20 країн, затвердив 8 квітня як День єдності ромського народу. Подія мала глибоке символічне значення, адже рівно за два десятиліття до того — 8 квітня 1971 року — відбувся І Всесвітній конгрес ромів у Лондоні, на якому були прийняті основні національні символи: ромський прапор (синьо-зелене полотно з червоним колесом посередині) та гімн «Джелем, джелем».

Роми є однією з найчисленніших етнічних меншин у Європі. На сьогодні у світі налічується понад 12 мільйонів ромів, із яких приблизно 10 млн проживають у Європі. В Україні чисельність ромської спільноти становить, за різними оцінками, від 200 до 400 тисяч осіб.

Цей народ має багатовікову історію. Предки ромів вирушили з північної Індії приблизно тисячу років тому. Протягом століть вони кочували Європою та Азією, формуючи свою унікальну культуру, мову (романі), традиції та звичаї. Однак роми часто стикалися з дискримінацією, утисками, переслідуваннями та навіть геноцидом. Під час Другої світової війни майже пів мільйона ромів стали жертвами нацистського терору — цей злочин сьогодні визнається як Пораймос, тобто геноцид ромського народу.

Попри складну історію, роми зберегли свою самобутність, мову, пісню, танець та ремесла. Сьогодні багато ромських активістів, митців, науковців працюють над тим, щоб змінити сприйняття своєї спільноти у суспільстві та утвердити рівність можливостей для всіх.

Міжнародний день ромів — це не лише свято ромської культури, а й день міжнародної солідарності та нагадування про права людини. Визнання ромів повноправними членами суспільства, забезпечення їхніх прав на освіту, охорону здоров’я, працю, житло — важливий крок до справжньої демократії і недискримінаційної Європи. У цьому процесі вагомою є роль держав, громадських організацій, міжнародних інституцій — адже гідність і повага не мають національних та етнічних меж.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.