Перший досвід створення парламенту в Грузії сягає 1918 року, коли після розпаду російської імперії була проголошена Демократична Республіка Грузія. 26 травня того ж року ухвалили Акт про незалежність, а вже у 1919-му відбулися вибори до Установчих зборів, що стали першим демократично обраним законодавчим органом країни. Установчі збори ухвалили першу Конституцію Грузії в 1921 році — передову на той час, із гарантіями прав і свобод. Однак парламентаризм проіснував недовго: у лютому 1921 року Грузію окупувала червона армія, і країна була включена до складу радянського союзу. Демократичні інститути були ліквідовані, а парламент замінили радянські органи влади.
9 квітня 1991 року, після десятиліть у складі срср, Грузія офіційно проголосила незалежність. Ця дата ввійшла в історію як День незалежності Грузії, водночас трагічний і символічний: у цей день за два роки до цього радянські війська жорстоко придушили мирну демонстрацію в Тбілісі, внаслідок чого загинула 21 особа. Саме ці події дали імпульс новій хвилі боротьби за свободу.
Після проголошення незалежності почався процес створення нових державних інституцій.
Парламент Грузії у сучасному вигляді був сформований у 1992 році. Відтоді парламент поступово розвивався як основний законодавчий орган держави.
Парламент виконує функції законодавчої влади, контролює виконавчу владу, затверджує державний бюджет, ратифікує міжнародні договори та виконує наглядову функцію щодо уряду.
Парламент Грузії є однопалатним законодавчим органом, що складається зі 150 депутатів, обраних строком на 4 роки за змішаною виборчою системою: 120 депутатів — за пропорційною системою (партійні списки, із 5% прохідним бар’єром) та 30 депутатів — за мажоритарною системою (в одномандатних округах, із двотуровим голосуванням).
Парламент виконує функції через діяльність низки постійних парламентських комітетів. У сучасному парламенті діють 16 постійних комітетів, кожен із яких відповідає за певну сферу законодавства та парламентського контролю.
Комітет із правових питань працює над питаннями судової реформи, кримінального, цивільного й адміністративного права, контролює діяльність судових органів та правової системи.
Комітет із зовнішніх відносин опікується зовнішньою політикою, міжнародними договорами, міжпарламентською співпрацею, ухвалює рішення щодо ратифікації міжнародних угод.
Комітет із оборони та безпеки відповідає за законодавство у сфері нацбезпеки, оборони, діяльності поліції, спецслужб, контролює реалізацію політики національної безпеки.
Комітет із питань охорони здоров’я та соціальних питань розробляє політику у сфері охорони здоров’я, соціального захисту, пенсійного забезпечення.
Комітет із фінансів і бюджету розглядає проєкт державного бюджету, податкову політику, монетарне регулювання, здійснює парламентський контроль за використанням бюджетних коштів.
Комітет із освіти, науки та культури відповідає за розробку законопроєктів для сприяння розвитку системи освіти, науки, захисту культурної спадщини, медіа, контролює реформування шкільної та вищої освіти.
Комітет із питань прав людини та громадянської інтеграції відстежує ситуацію з правами людини, захистом меншин, боротьбою з дискримінацією, розглядає звернення громадян та НУО.
Комітет із європейської інтеграції працює над адаптацією національного законодавства до норм ЄС, контролює імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС.
Комітет із аграрної політики та розвитку регіонів формує законодавство у сфері сільського господарства, продовольчої безпеки, підтримує розвиток сільських регіонів.
Комітет із питань навколишнього середовища та природних ресурсів займається питаннями екології, охорони природи, сталого розвитку, контролює політику щодо зміни клімату та використання ресурсів.
Комітет із процедурних питань і правил регламентує внутрішню діяльність парламенту, розгляд ініціатив, голосування.
Комітет із питань молоді та спорту сприяє розвитку молодіжної політики, спорту, здорового способу життя.
Комітет з питань діаспори та зв’язків із співвітчизниками за кордоном встановлює контакти з грузинами, які проживають за межами країни.
Комітет з питань транспорту та економічної політики регулює сфери інфраструктури, транспорту, енергетики, туризму.
Комітет з питань гендерної рівності працює над законопроєктами щодо подолання гендерної дискримінації, забезпечення рівних прав і можливостей.
Комітет із регіонального управління та самоврядування опікується розвитком місцевого самоврядування, децентралізацією влади.
Кожен комітет аналізує ініціативи, готує висновки й рекомендації у процесі попереднього розгляду законопроєктів, заслуховує звіти міністерств і відомств, розглядає петиції, ініціює і бере участь у відкритих слуханнях про ініціювання змін у законодавстві у відповідних галузях, контролює виконання рішень парламенту через запити, слухання, розслідування.
Грузія визнала незалежність України 12 грудня 1991 року. Встановлення дипломатичних відносин відбулося 22 липня 1992 року. Працюють дипломатичні установи — Посольство України в Грузії та Почесне консульство України в м. Батумі, Посольство Грузії в Україні в Києві та Консульство Грузії в Одесі, Почесні консульства в Харкові та Львові.
Грузія у постійному режимі на всіх двосторонніх та міжнародних майданчиках підтримує суверенітет, територіальну цілісність України і засуджує російську агресію проти України. Загалом Грузія приєдналась до 300 міжнародних ініціатив на підтримку України (резолюцій, декларацій, заяв, рішень). Країна підтримала створення спеціального трибуналу для покарання керівництва рф за агресію проти України, виключення рф з КМ, ПАРЄ та взагалі з РЄ, скликання позачергової надзвичайної сесії Ради Міжнародної морської організації «Розгляд морської безпеки та безпеки моряків у Чорному і Азовському морях в результаті подальшого вторгнення рф в Україну», виступила співавтором та підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (2 березня 2022 року), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24 березня 2022 року), «Призупинення права членства рф в Раді ООН з прав людини» (7 квітня 2022 року), «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12 жовтня 2022 року), «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15 грудня 2022 року), «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (14 листопада 2022 року), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні» (23 лютого 2023 року), приєдналася до декларації ЄС про звірства, скоєні росією у Бучі та інших містах України (7 квітня 2022 року), до Підсумкової заяви учасників Другого саміту Міжнародної Кримської платформи (23 серпня 2022 року), до Спільної декларації учасників Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи (25 жовтня 2022 року), до заяви Постійної ради ОБСЄ щодо 90-річчя Голодомору (24 листопада 2022 року), а також підтримала «Бучанську декларацію щодо відповідальності за найтяжчі злочини за міжнародним правом, скоєні на території України» (31 березня 2023 року).
Проте Грузія не підтримала позов України проти рф до Міжнародного суду ООН (14.07.2022), оскільки побоюється залучення до юридичного процесу як третьої сторони, що може негативно вплинути на процеси самої Грузії проти росії в міжнародних судах.
Попри напруженість обидві сторони декларували готовність до збереження діалогу. Деякі кроки щодо відновлення дипломатичних контактів почали з’являтися, але політична довіра залишалась на низькому рівні.
Незважаючи на політичні труднощі, економічні зв’язки не були повністю розірвані. У 2022—2024 роках тривав торговельний обмін між країнами. Українські підприємства продовжували використовувати порти Грузії для транзиту товарів, зокрема до країн Азії. Участь України в Організації за демократію та економічний розвиток — ГУАМ (разом із Грузією) залишалась чинною, але без істотного прогресу в рамках ініціативи.
Грузинське громадянське суспільство та волонтери активно підтримували Україну — надсилали гуманітарну допомогу, брали участь у кампаніях солідарності. Багато грузинських добровольців воюють на боці України. Українсько-грузинські відносини у 2022—2024 роках перебували в стані напруженості через розбіжності у зовнішньополітичних курсах і підходах до російської агресії. Водночас зв’язки на рівні суспільств, бізнесу та громадських ініціатив залишались відносно стабільними. Перспектива нормалізації відносин залежить від подальших кроків обох урядів і геополітичного контексту.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Грузією створена 18 листопада 2019 року. Співголови групи — Іванна Климпуш-Цинцадзе («ЄС») та Людмила Марченко («СН»).
«Парламентський вісник» — офіційний друкований орган парламенту Грузії
«Парламентський вісник» заснований 1995 року. Відповідно до статті 60 Конституції Грузії у цьому виданні публікуються протоколи засідань парламенту.
Тематика публікацій охоплює протоколи та стенограми пленарних засідань парламенту, тексти прийнятих законів та нормативно-правових актів, рішення та постанови парламентських комітетів, офіційні заяви та повідомлення парламенту. Публікації здійснюються регулярно, залежно від графіка засідань парламенту та обсягу прийнятих документів.
Зазвичай нові випуски «Парламентського вісника» виходять після кожного пленарного засідання або за потреби інформування про важливі рішення та події. Крім друкованої версії, багато офіційних документів парламенту доступні в електронному форматі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
