Професійну дискусію провів Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей» в межах проєкту «Правовий аналіз та систематизація національних нормативних актів, що регулюють охорону культурних цінностей, для забезпечення відповідності міжнародним стандартам». Проєкт реалізується за ініціативи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та за підтримки Бюро ЮНЕСКО в Україні й Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
В обговоренні взяли участь 130 осіб - представники законодавчої та виконавчої влади, експерти, науковці, громадські діячі.
Захід відкрила голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі. За її словами, така дискусія має дві цілі: по-перше, напрацювати дорожню карту із систематизації нормативно-правових актів, щоб увідповіднити українське законодавство до європейських стандартів; по-друге, на основі цього аналізу виокремити пріоритетні зміни в українських законах, які можна реалізувати в межах цього проєкту. К'яра Децці Бардескі нагадала, що загальна сума збитків у культурному секторі України становить 4,11 млрд доларів, і це лише прямі втрати.
З вітальним словом на заході виступила заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. «Дякую, колеги, що зібрались сьогодні. І добре, що з нами тут представники різних культурних інституцій, музейники. Дякую за вашу роботу у ці непрості часи. Я звертаюся до вас зі Страсбурга, з ПАРЄ. Тут також надають багато уваги культурній ідентичності. Зокрема, ПАРЄ визнала, що стирання культурної ідентичності українців є частиною геноцидальної політики російської федерації супроти України», - сказала народна депутатка.
Євгенія Кравчук наголосила, що залучення великої кількості людей, що працюють в галузі і можуть поділитись думками та досвідом, є дуже цінним для втілення проєкту і написання «Білої книги» (Аналізу чинного законодавства України про культурну спадщину). Політикиня також привітала спільноту з ратифікацією Нікосійської конвенції, яка допоможе ефективно захищати культурну спадщину від злочинів. Щоб Конвенція запрацювала повноцінно, треба ухвалити як Закони ще два законопроєкти:
- проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (№12309);
- проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями (№12310).
Зараз ці проєкти ухвалені за основу, їх доопрацьовують у профільних комітетах Верховної Ради України. Принагідно заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики запросила спільноту ознайомитись з проєктами та, у разі наявності пропозицій, звертатись на електронну пошту Комітету k_kult@rada.gov.ua.
«Україна, безумовно, має імплементувати європейське законодавство в національне. І це потрібно робити в найближчі роки. Наш Комітет відкритий і також потребує підтримки», - сказала парламентарка.
Окремою темою є зміни до музейного законодавства. «З одного боку, це стосується питання роботи музеїв під час воєнного стану, особливо музеїв, що працюють ближче до зони бойових дій. З іншого боку, питання евакуації. Можливо, щось треба врегульовувати в законодавстві. Це може бути Закон України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: наприклад, дозволяти евакуацію за кордон», - наголосила Євгенія Кравчук.
Під час основної частини обговорення представники Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» оголосили про початок розроблення проєкту закону щодо імплементації Директиви 2014/60/ЄС про повернення предметів культури, незаконно вивезених з території держави-члена.
Анастасія Пеценчук, керівниця культурного напрямку Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», керівниця Проєкту, представила найбільш актуальні проблеми у сфері культурної спадщини, які акумулювали за підсумками аналізу. Серед критичних проблем, як показує дослідження, є:
- культурна спадщина України не визнана частиною національної безпеки, що обмежує можливості держави для її захисту в умовах воєнних загроз;
- відсутність належного нормативно-правового регулювання охорони НКС в Україні: Україна не має спеціального закону про НКС, що призводить до правової невизначеності, загроз втрати культурної спадщини тощо;
- відсутність механізму фіксації втрат і відновлення культурної спадщини після війни;
- відсутність механізму контролю та регулювання переміщення культурних цінностей із тимчасово окупованих територій;
- нерегульованість процедур евакуації культурних цінностей та ін.
Водночас серед законодавчих ініціатив за результатами дослідження - зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (удосконалення правового регулювання щойно виявлених об’єктів культурної спадщини; розроблення окремого розділу щодо захисту культурної спадщини в умовах воєнного стану, природних катастроф і надзвичайних ситуацій; удосконалення правових механізмів захисту та охорони об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), маркування та захист культурних цінностей в особливий період, диджиталізація у сфері захисту культурної спадщини, регламентація порятунку музейного фонду в умовах воєнного стану тощо.
Після презентації заслухали пропозицій від представників галузі для доповнення Дорожньої карти реформ. Модерувала обговорення Ольга Сагайдак, голова правління Коаліції діячів культури.
Запис обговорення можна переглянути за посиланням.
