Він був утворений після проголошення незалежності Чилі від Іспанії у 1811 році. Перші роки його існування були нестабільними — країна переживала низку конституційних реформ, політичних конфліктів і навіть перерв у роботі парламенту під час диктатур. Стабільна двопалатна структура, близька до сучасної, була закріплена Конституцією 1833 року.

Упродовж XX століття парламент відігравав важливу роль у демократії Чилі, але його робота була перервана в 1973 році після державного перевороту та встановлення військової диктатури Августо Піночета. Парламент було розпущено, а вся влада зосередилась у руках військової хунти. Повернення до демократії відбулося у 1990 році, коли була відновлена робота Національного конгресу.

Національний конгрес Чилі є двопалатним парламентом. Сенат (Senado) складається з 50 сенаторів, які обираються строком на 8 років (із частковим оновленням складу кожні 4 роки). До 2005-го в Сенаті були «призначені» сенатори, включно з колишніми генералами та іншими «довічними» членами. Ця практика була скасована реформою 2005 року, і тепер усі сенатори обираються шляхом голосування.

Палата депутатів (Camara de Diputadas y Diputados) налічує 155 депутатів, які обираються строком на 4 роки. Вони представляють різні виборчі округи країни. Обидві палати працюють у місті Вальпараїсо, хоча столиця країни — Сантьяго. Таке рішення ухвалене з метою децентралізації.

Парламент Чилі здійснює традиційні для всіх парламентів функції: ухвалення законів; контроль за діяльністю виконавчої влади; затвердження бюджету; участь у формуванні державної політики; можливість ініціювати імпічмент високопосадовців (включно з президентом).

Парламент діє відповідно до положень Конституції Чилі, ухваленої в 1980 році, але значно реформованої у 2005-му та 2022-му.

У 2017 році в Чилі відбулася велика реформа виборчої системи — мажоритарна система була замінена на пропорційну, що дало змогу представити у парламенті ширший політичний спектр. Це втілюється через роботу постійних комітетів. У Сенаті діє низка комітетів.

Комітет з конституційних справ, законодавства, правосуддя та правил аналізує конституційні зміни, правову реформу, судову систему, виборче право.

Комітет з фінансів розглядає бюджет, податкову політику, фінансове законодавство.

Комітет з національної безпеки охоплює питання оборони, збройних сил, поліції, внутрішньої безпеки.

Комітет із зовнішніх справ працює над ратифікацією міжнародних договорів, зовнішньою політикою та інтеграційними процесами.

Комітет з охорони здоров’я займається охороною здоров’я, медичним забезпеченням, фармацевтичною політикою.

Комітет з праці та соціального забезпечення аналізує законодавство про працю, пенсійне забезпечення, соціальну політику.

Комітет з освіти, науки, культури та технологій опікується системою освіти, наукою, дослідженнями, культурою. Комітет з гірничої справи та енергетики розглядає законопроєкти щодо гірничої промисловості, електроенергетики, газу.

У Палаті депутатів також працює низка постійних комітетів. Комітет з конституційного законодавства аналогічний сенатському, відповідає за правові реформи, судоустрій.

Комітет з бюджету розглядає державний бюджет, проводить фінансовий контроль.

Комітет з громадської безпеки займається поліцією, карним правом, протидією злочинності.

Комітет з охорони здоров’я розглядає політику у сфері медичного обслуговування та санітарії.

Комітет з навколишнього середовища та природних ресурсів відповідає за екологічне законодавство, захист довкілля.

Комітет з прав жінок та гендерної рівності розробляє законодавчі ініціативи у сфері захисту прав жінок, рівності та боротьби з насильством.

Комітет з корінних народів опікується питаннями прав і представництва корінних народів Чилі.

Комітет з транспорту та телекомунікацій розглядає інфраструктурні проєкти, цифрову політику, зв’язок.

Функції постійних комітетів: розгляд законопроєктів — комітети вивчають і готують висновки щодо проєктів законів, які потім виносяться на пленарні засідання; контроль за урядом — заслуховують міністрів, державних службовців, проводять парламентські розслідування; консультації з експертами — організовують слухання, запрошують науковців, представників громадськості.

У Чилі діє президентсько-республіканська форма правління. Президент обирається всенародним голосуванням і не є частиною парламенту, але має право законодавчої ініціативи та вето.

Упродовж останніх років Чилі переживає активні дебати навколо нової Конституції, що розпочалися після масових протестів 2019 року. Парламент відіграє ключову роль у цьому процесі, хоча питання переписування Конституції частково передане спеціально обраним конституційним органам.

Серед актуальних тем — децентралізація, посилення ролі парламенту, розширення прав меншин, екологічна безпека та етичне врядування.

Початок історії українських поселень у Чилі належить до 1920—1930-х рр. Після Другої світової війни найбільша за чисельністю громада концентрувалася переважно в столиці країни м. Сантьяго. Процес розселення поширився на місцевості Консепсьйон, Темуко, Осорно, розташовані на південь від чилійської столиці. На початок 60-х років чисельність української громади становила понад тисячу осіб. У м. Консепсьйон сформувалася найбільша на той час українська громада (до 300—400 осіб).

Республіка Чилі визнала незалежність України 9 січня 1992 року. Встановлення дипломатичних відносин відбулося 28 січня 1992 року. Працюють Посольство України в Аргентинській Республіці за сумісництвом у Республіці Чилі (м. Буенос-Айрес); відділення Посольства України в Аргентинській Республіці у Республіці Чилі (м. Сантьяго); Почесне консульство України в Республіці Чилі; Посольство Республіки Чилі в Республіці Польща за сумісництвом в Україні у Варшаві та Почесне консульство Республіки Чилі в Україні в Києві.

24 квітня 2015 року була укладена міжурядова Угода про умови взаємних поїздок громадян. Громадяни Чилі та України можуть здійснювати туристичні поїздки й перебувати у відповідних країнах до 90 днів без необхідності оформлення візи.

Офіційний Сантьяго послідовно виступає на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, обстоюючи необхідність неухильного дотримання норм та принципів міжнародного права. Делегація Чилі голосувала «за» відповідні резолюції РБ, ГА ООН та РПЛ без співавторства (за винятком Резолюції ГА ООН

«Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)», коли Чилі «утрималась» з роз’ясненням: «Чилі підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, але вважає, що місцем ухвалення подібних документів має бути Рада ООН з прав людини», а також за проєкт резолюції щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування катастрофи MH-17.

23 серпня 2018 року у Сенаті Національного конгресу Чилі створена група дружби «Чилі—Україна», аналогічна група діє також і в Палаті депутатів чилійського парламенту.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Чилі створена 10 лютого 2020 року. Співголова — Мар’ян Заблоцький («СН»).

«Diario de Sesiones del Congreso Nacional» (Щоденник засідань Національного конгресу Чилі) — офіційний друкований орган парламенту Чилі

Видання створене для висвітлення роботи першого скликання Національного конгресу Чилі у 1811 році. Однак систематичне і постійне публікування «Diario de Sesiones» як офіційного документального запису парламентської діяльності розпочалося в середині XIX століття, у період після Конституції 1833 року, яка інституціоналізувала роботу Конгресу. Найстаріші збережені томи датуються 1840-ми роками, хоча зусилля щодо повного архівування та цифровізації матеріалів посилилися в XX та XXI століттях.

«Diario de Sesiones» є офіційним архівним записом діяльності обох палат чилійського парламенту — Сенату (Senado) та Палати депутатів (Camara de Diputadas y Diputados). Він містить повні стенограми пленарних засідань; подає хронологію обговорення законопроєктів, поправок, заяв і запитів; фіксує голосування з кожного питання; включає виступи депутатів і сенаторів, а також участь представників виконавчої влади; публікує аналітичні та пояснювальні примітки до законодавчих процесів.

«Diario de Sesiones» публікується після кожного засідання Сенату або Палати депутатів, тобто кілька разів на тиждень упродовж законодавчого періоду (як правило, з березня по січень). Усі записи доступні в цифровому форматі на офіційних платформах Бібліотеки Національного конгресу (Biblioteca del Congreso Nacional); офіційному сайті Сенату та офіційному сайті Палати депутатів.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.