Захід присвячений культурній спадщині Криму — його матеріальним і нематеріальним проявам, пов’язаним з історією, релігією та щоденним життям корінного народу України — кримських татар.

Участь в офіційному відкритті взяли Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, народна депутатка України, співголова міжфракційного об’єднання «Кримська платформа», Представниця Президента України в АР Крим у 2022-2024 роках Таміла Ташева, муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов та експертка Кримського інституту стратегічних досліджень, дослідниця культурної спадщини Ельміра Аблялімова-Чийгоз. Захід відбувся за підтримки офісу Кримської платформи.

Основу експозиції становили традиційні вироби, предмети побуту та речі: молитовний килимок, Корани, що пережили депортацію, традиційні мідні таці, піали, мідна кавоварка джезве, маленьке порцелянове горнятко без ручки для подачі кави — фільджан та ажурна підставка для таких чашок — зарф. Презентовано також предмети з національним кримськотатарським орнаментом орьнек і кримськотатарську кавову культуру. Незалежно від часу створення, кожен експонат уособлює спадкоємність поколінь і незламну тяглість культури.

Представлені об’єкти також відображають характерні риси кримськотатарської ідентичності — повагу до ремесла, зв’язок із релігією, родинними традиціями, а також прагнення зберегти спадщину попри історичні зміни та виклики. Виставка підкреслює важливість збереження цієї культури як невід’ємної частини багатонаціональної мозаїки України.

Перший віцеспікер українського Парламенту Олександр Корнієнко наголосив, що, незалежно від місця народження, віри та будь-яких інших ознак, ми всі — українці, на яких напала російська федерація. Перша атака рф відбулася у 2014 році саме на Крим. Саме з незаконної анексії розпочалася війна.

За його словами, Крим — унікальне, різноманітне місце, яке об’єднувало людей з різних країн світу через пізнання культури, насолоду природою та відпочинок. А нині ворог перетворив півострів на військовий плацдарм і забрав у людей найцінніше — їхній дім.

«Кримськотатарський народ має повернутися додому: в них відібрали їхнє. Тому сьогодні, на цьому заході, для нас важливо, що зібралася міжнародна спільнота, яка справді може завдяки консолідації зусиль досягти вкрай потрібних рішень», — зауважив він.

Олександр Корнієнко висловив переконання, що агресор не має жодного права знищувати культурну спадщину України та зазіхати на ідентичність цілого народу.

«Ми в силах зберегти це й продемонструвати світу всю велич, яка криється в наших здобутках. Зокрема, ми організували виставку, присвячену саме культурній спадщині Криму — щоденному життю корінного народу нашої держави — кримських татар. Серед представлених елементів — три Корани, кожен із яких зберігає історію сили, віри та надії. Історії родин», — повідомив Перший заступник Голови українського Парламенту.

Своєю чергою муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов звернув увагу на релігійний вимір російської агресії. Він навів приклади знищених та пошкоджених релігійних об’єктів, згадав про утиски релігійних спільнот.

«З початку повномасштабного вторгнення росія систематично знищує релігійні об’єкти в Україні, включаючи церкви, мечеті та синагоги. Мета окупантів не обмежується руйнуванням будівель — вони фактично прагнуть знищити ідентичність, стерти те, ким є люди», — сказав Айдер Рустемов.

Співголова міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» Таміла Ташева наголосила на важливості Узбекистану для України та її найбільшої мусульманської спільноти — кримських татар. Вона підкреслила, що злочини не мають строку давності. Тому необхідно пам’ятати про радянські злочини, які сьогодні повторює росія.

«Збереження нашої спадщини є життєво важливим — для кримських татар, для України та світу. Під час війни та окупації захист культури означає захист людської гідності та ідентичності», — сказала вона.

Експертка Кримського інституту стратегічних досліджень Ельміра Аблялімова-Чийгоз поділилася думкою, що культурна спадщина — не випадкова жертва агресії, а її свідомий об’єкт.

«У випадку Криму це особливо відчутно. Ми маємо справу з гуманітарною агресією, яка супроводжує воєнну: знищення ідентичності через знищення спадщини», — зазначила вона.

Виставка стала важливою міжнародною подією, яка вкотре актуалізувала питання захисту культурної спадщини в умовах війни та окупації, а також підкреслила важливість об’єднання зусиль світової спільноти задля збереження культурного розмаїття та релігійної толерантності як основи міжнародної стабільності.

У рамках виставки також діяла спеціальна локація «Листи до вільного Криму» — спільна акція Представництва Президента в АР Крим, ПЕН Україна, ГО «КримSOS», ГО «Кримсь-кий процес», медіаініціативи «Crimea Daily» та Центру прав людини ZMINA. Усі охочі мали змогу написати листи українським громадянам, зокрема представникам кримськотатарського народу, які стали жертвами політично мотивованих переслідувань, зазнали ув’язнен-ня або були депортовані до рф. Це — прояв солідарності та підтримки, що з’єднує материкову Україну й окупований півострів.

ДОВІДКОВО

Міжпарламентський союз — найстаріша і найбільша міжнародна парламентська організація у світі, яка є своєрідним міжпарламентським еквівалентом ООН. Заснований у 1889 році, МПС об’єднує 178 національних парламентів, активно співпрацює з міжнародними організаціями та є важливою платформою для міжпарламентської дипломатії.

Цьогорічна Асамблея Міжпарламентського cоюзу проходить у Ташкенті — місті, що має особливе значення для найбільшої мусульманської громади України — кримських татар. Після депортації 1944 року понад 150 тисяч кримських татар були переселені до Узбекистану, а також до інших країн Центральної Азії.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України