Це не лише політичний орган, а й символ норвезької демократії, незалежності та політичної культури. Історія Стортингу — це історія поступового, але впевненого утвердження народного представництва у країні, яка зуміла поєднати монархію та демократичні традиції.

Історія Стортингу починається з прийняття Конституції Норвегії 17 травня 1814 року в місті Ейдсволл. Це одна з найстаріших чинних конституцій у світі. У ній було закладено основи парламентської системи і вперше визначено, що влада в Норвегії повинна походити від народу. У цей період Норвегія щойно вийшла з-під влади Данії та на короткий час проголосила незалежність, перш ніж увійти в унію зі Швецією. Конституція залишилася чинною і в період унії, забезпечивши Стортингу важливу роль у внутрішніх справах.

Спершу парламент був поділений на дві палати: Лагтинг (вища палата) і Оделстинг (нижча). Однак у 2009 році ця система була реформована, і Стортинг став однопалатним парламентом, що відповідає сучасним демократичним стандартам.

Протягом ХІХ століття Стортинг поступово здобував дедалі більше влади, особливо після розриву унії зі Швецією в 1905 році. У ХХ столітті роль парламенту зросла ще більше, особливо після Другої світової війни. Стортинг став основною платформою для розробки і впровадження соціально орієнтованої політики, яка визначила Норвегію як одну з найрозвиненіших і найстабільніших країн світу.

Норвезька політична система — парламентська демократія, де уряд формується партіями, які здобули підтримку більшості у Стортингу. Монарх (нині — король Гаральд V) виконує переважно церемоніальні функції, а реальна влада належить парламенту та уряду.

Структура та вибори

Стортинг складається з 169 депутатів, які обираються на чотирирічний термін за пропорційною системою. Країна поділена на 19 виборчих округів, кожен з яких має фіксовану кількість мандатів плюс вирівнювальні мандати, що забезпечують загальнонаціональну пропорційність.

У Стортингу діють численні парламентські комітети. У парламенті Королівства Норвегія  діє низка постійних комітетів, кожен з яких відповідає за певну сферу державної політики та законодавства, вони готують законопроєкти до розгляду у пленарному засіданні та відіграють ключову роль у процесі розробки, обговорення та підготовки законопроєктів до голосування у пленарній залі.

Комітет з питань фінансів і економіки опрацьовує державний бюджет, податкову політику, банківську та фінансову системи, здійснює економічне регулювання, контролює діяльність Фонду національного добробуту (суверенний фонд Норвегії).

Комітет з питань закордонних справ та оборони займається питаннями зовнішньої політики, співпраці з міжнародними організаціями, безпекою та обороною, збройними силами Норвегії, арктичною політикою.

Комітет з питань енергетики та довкілля — питаннями енергетичної політики, включно з нафтогазовим сектором, екології та клімату, використання природних ресурсів та лісового господарства.

Комітет з питань транспорту та зв’язку розвиває дорожнє та залізничне будівництво, авіацію та морський транспорт, телекомунікації.

Комітет з питань охорони здоров’я та догляду вивчає проблеми системи охорони здоров’я, догляду за літніми людьми, соціальні послуги.

Комітет з питань освіти та науки розглядає законопроєкти з питань дошкільної та шкільної освіти, вищої освіти, наукових досліджень, молодіжної політики.

Комітет з питань місцевого самоврядування та державного управління — муніципальної політики, регіонального розвитку, виборчої системи, питання національних меншин, адміністративне управління.

До компетенції Комітету з питань юстиції належать судова система, поліція, кримінальне право, місця позбавлення волі, дотримання громадянських прав і свобод.

Комітет з питань праці та соціальних справ розглядає трудове законодавство, пенсійну систему, соціальне забезпечення, питання інклюзивності.

Комітет з питань сім’ї та культури працює з питаннями сімейної політики, забезпечення рівних прав, культури, мистецтва, спорту, ЗМІ та свободи слова, прав релігійних громад.

Контрольний та конституційний комітет здійснює парламентський контроль за урядом, перевіряє дотримання Конституції, роботу Рахункової палати, антикорупційну діяльність.

Розподільчий комітет направляє законопроєкти до відповідних комітетів та координує міжкомітетську роботу.

Кожен депутат Стортингу входить до одного з постійних комітетів. Там відбувається основна робота з опрацювання законопроєктів, слухання експертів, представників уряду, громадських організацій тощо. Після роботи комітету законопроєкт виноситься на голосування в залі парламенту.

Парламент має право: ухвалювати закони; затверджувати державний бюджет; контролювати діяльність уряду; визначати напрями внутрішньої та зовнішньої політики. Уряд формує партія або коаліція партій, які здобули більшість у парламенті. Останні роки характеризуються коаліційними урядами та високим рівнем політичної культури, що передбачає компроміс і стабільність.

Будівля парламенту розташована у самому центрі столиці — Осло і є однією з архітектурних візитівок міста. Вона була побудована у 1866 році й донині слугує місцем роботи норвезького парламенту. Засідання парламенту транслюються у відкритому доступі, а громадяни мають змогу звертатися до депутатів, бути присутніми на засіданнях, подавати петиції. Така відкритість — одна з головних рис норвезької політики. Стортинг — це не лише орган законодавчої влади, а й втілення демократичної, відкритої та соціально відповідальної політичної традиції Норвегії. Від першого зібрання у 1814 році до сьогодні парламент залишається рушієм національного розвитку, охоронцем прав людини і демократичних цінностей.

Норвегія активно взаємодіє з іншими європейськими парламентами, є членом Європейської економічної зони (ЄЕЗ) та бере участь у роботі міжнародних організацій, хоча не входить до ЄС.

Україна та Норвегія встановили дипломатичні відносини 5 лютого 1992 року. Відтоді співпраця між державами розвивалася в політичній, економічній, енергетичній, екологічній та гуманітарній сферах. Норвегія попри невходження до ЄС є важливим союзником України у межах Європейської економічної зони, НАТО та інших міжнародних структур.

З часу повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Королівство Норвегія послідовно підтримує Україну в її боротьбі за свободу, незалежність і європейське майбутнє. Як член НАТО та активний учасник міжнародних демократичних ініціатив Норвегія виступає не лише політичним союзником, а й щедрим донором гуманітарної та військової допомоги. У 2023 році уряд Норвегії започаткував п’ятирічну Програму підтримки України імені Фрітьйофа Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine). Її обсяг — 75 мільярдів норвезьких крон (понад сім мільярдів доларів США) на період 2023—2027 років. Програма передбачає: військову підтримку, гуманітарну допомогу, допомогу у відновленні, підтримку сусідніх країн, що приймають українських біженців. Це один із наймасштабніших проявів довготривалої підтримки України серед країн Північної Європи.

Норвегія системно постачає Україні сучасне озброєння та техніку, зокрема: системи ППО NASAMS, артилерійські установки M109; танки Leopard 2A4; ракети, безпілотники, бронетехніку; допоміжне обладнання, засоби зв’язку, оптику, медичне спорядження. Норвегія бере участь у міжнародних програмах навчання українських військових у Великій Британії та країнах ЄС.

З перших днів війни норвезькі урядові та гуманітарні організації відправляли в Україну: ліки, продукти, речі першої потреби; генератори, обігрівачі, будматеріали; фінансову допомогу для місцевих органів влади; обладнання для лікарень та пунктів незламності. Понад мільярд доларів спрямовано через ООН, Міжнародний Червоний Хрест та інші організації.

Норвегія надала прихисток понад 65 тисячам українців. Люди отримали тимчасовий захист, соціальне забезпечення, доступ до медицини, освіти та мовної інтеграції. Уряд фінансує програми зайнятості та адаптації українців до життя в новому суспільстві.

Норвезькі енергетичні компанії долучаються до відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, це постачання обладнання для відновлення ТЕС, трансформаторів, сонячних панелей, розподільчих щитів тощо.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Королівством Норвегія створена 19 листопада 2019 року, співголова — Галина Михайлюк («Слуга народу»).

«Stortingstidende» / «Парламентські вісті»

Офіційним друкованим органом парламенту Королівства Норвегія є видання «Stortingstidende». Воно веде свою історію з 1836 року, коли було вперше опубліковано офіційний збірник стенограм засідань Стортингу.

Це офіційний звіт про діяльність парламенту. У ньому публікуються стенограми пленарних засідань, протоколи комітетських слухань, тексти прийнятих законів і постанов, виступи депутатів, офіційні заяви та документи.

У такий спосіб видання виконує функцію публічного звітування та документування усієї парламентської роботи. Більшість матеріалів публікується в електронному форматі на офіційному сайті парламенту.

Публікації з’являються після кожного пленарного засідання або за підсумками сесії. «Stortingstidende» є носієм періодичних звітів проведених сесій парламенту Королівства Норвегія.

Це видання є важливою частиною норвезької парламентської традиції відкритості та прозорості. Завдяки йому будь-який громадянин може ознайомитися з тим, як ухвалювалися рішення, які аргументи наводили депутати, і як голосував кожен із них.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.