Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук разом із Президенткою Європейського Парламенту Робертою Мецолою відкрили друге спільне засідання комітетів Верховної Ради України та Європейського Парламенту.

Цей міжпарламентський формат, започаткований два роки тому, став унікальною платформою для діалогу між Україною та Європейським Союзом, що набуває особливої ваги в умовах повномасштабної війни та глобальних трансформацій. Як підкреслив Руслан Стефанчук, ця зустріч вкотре підтвердила ефективність і актуальність цього формату:

«Сьогоднішнє засідання — це не просто координація, а глибока взаємодія, заснована на довірі, спільних цінностях і європейській єдності», — наголосив Голова Верховної Ради України.

«Україна впевнено рухається шляхом європейської інтеграції. І на цьому шляху ми відчуваємо надійну підтримку Європарламенту — у рішеннях, у заявах, у конкретних діях», — додав він.

У центрі уваги засідання — ключові питання співпраці, зокрема, адаптація українського законодавства до права ЄС, посилення безпекової, економічної та гуманітарної допомоги Україні, а також роль парламентів у процесі наближення України до повноцінного членства в ЄС.

На засіданні було приділено увагу питанням екологічної політики та природокористування. Зокрема, заступниця голови Комітету Олена Криворучкіна представила новітнє євроінтеграційне законодавство України та плани з подальшої реалізації Угоди про асоціацію й офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».

Олена Криворучкіна зазначила, що навіть у надзвичайно складних умовах повномасштабної війни Україна системно впроваджує європейські екологічні стандарти. Серед досягнень 2024 року:

- ухвалення закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення;

- затвердження засад державної кліматичної політики;

- оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази;

- відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

«Це не просто бюрократичні рішення. Це фундамент для енергетичної безпеки, нових робочих місць та доступу до чистої води й повітря для мільйонів українців», — зазначила парламентарка.

Плани на 2025 рік включають:

- реформу у сфері поводження з відходами;

- захист водних ресурсів та відновлення річок;

- інвентаризацію територій Смарагдової мережі;

- запобігання знелісненню та деградації ґрунтів;

- запуск системи торгівлі квотами на викиди;

- реформу державного екологічного контролю.

Ці та інші ініціативи будуть обговорені з Європейською Комісією вже в червні за результатами офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС.

У виступі також ішлося про оцінку збитків довкіллю внаслідок війни — зокрема про руйнування Каховської ГЕС, злочини екоциду. Комітет у тісній співпраці з міжнародними партнерами працює над документуванням шкоди, проведенням незалежних аудитів і формуванням правової бази для переслідування злочинців.

Олена Криворучкіна наголосила, що зелений перехід України — не лише зобов’язання, а ціннісний вибір:

«Наш курс — це не лише відновлення. Це екологічна трансформація, яка зробить Європу з Україною зеленою. Європа без України не буде повною».

Європейський екологічний напрям представляла пані Естер Герранз-Гарсіа, перший віцеголова Комітету Європейського Парламенту з питань навколишнього середовища, клімату та харчової безпеки. Вона зауважила про страждання людей, забруднення і шкоду довкіллю від російської загарбницької війни, що не лише стосуються України, а й викликають тривогу в інших країнах. Від імені Комітету Європейського Парламенту вона висловила підтримку українським колегам у здійсненні євроінтеграційних реформ, включно з транспонуванням екологічних норм ЄС як кроком на шляху до вступу до ЄС.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.