Його історія відображає складний шлях держави від колоніального минулого до демократичної республіки, а його сучасна структура — це результат тривалого політичного розвитку.

Перший філіппінський парламент з’явився в 1898 році, після проголошення незалежності від Іспанії. Це була Національна Асамблея (Малапакатський Конгрес), скликана під проводом революційного уряду Еміліо Агінальдо. Хоча цей орган проіснував недовго через вторгнення США, він став першим кроком до формування філіппінського парламентаризму.

У 1907 році, за американського колоніального правління, була створена Філіппінська Асамблея — перший виборний законодавчий орган, який діяв із призначеним Сенатом. Після здобуття незалежності в 1946 році було утворено повноцінний двопалатний парламент за зразком американського Конгресу.

Конституція 1935 року запровадила президентську форму правління з двопалатним Конгресом: Сенатом і Палатою представників. Однак у 1973 році, під час правління Фердинанда Маркоса, відбулася зміна форми правління на парламентську. Було створено однопалатну Національну Асамблею — Баятанг Памбанса, а президент став лише формальним главою держави. Проте ця модель згодом була скасована.

Після повалення режиму Маркоса в 1986-му та ухвалення нової Конституції 1987 року країна повернулася до президентської форми правління з двопалатним Конгресом. Ця модель діє й донині.

Конгрес Філіппін складається з двох палат. Сенат — верхня палата, до складу якої входять 24 сенатори, що обираються національним голосуванням терміном на шість років.

Половина з них переобирається кожні три роки.

Палата представників — нижня палата, що налічує понад 300 членів. Вони обираються на трирічний термін, частково за мажоритарною системою по округах, а частково — за партійними списками, щоб забезпечити представництво меншин та секторів.

Кожна з палат має власну структуру комітетів, які відповідають за детальний розгляд законодавчих ініціатив та інших питань у відповідних сферах. Комітети Сенату Філіппін: Комітет з питань юстиції та прав людини працює над розглядом питань, пов’язаних з організацією та адміністрацією правосуддя, цивільними судами, пенітенціарними установами та виправними школами, питань імпічменту конституційних посадових осіб, імміграції та натуралізації, забезпечення виконання положень Конституції щодо прав людини, здійснює контроль за діяльністю Міністерства юстиції, Бюро в’язниць, Національного бюро розслідувань та Комісії з прав людини; Комітет з питань зовнішніх відносин здійснює розгляд питань, пов’язаних з міжнародними відносинами Філіппін, включно з дипломатичними та консульськими службами, питаннями, пов’язаними з участю Філіппін у міжнародних організаціях, таких як АСЕАН та ООН, міжнародними угодами та зобов’язаннями Філіппін; Комітет з питань оборони та національної безпеки, миру, об’єднання та примирення працює над питаннями національної оборони та реагування на зовнішні і внутрішні загрози національній безпеці, над питаннями, пов’язаними з мирними процесами, політичними переговорами, припиненням вогню, амністією, поверненням повстанців, інтеграцією та національним об’єднанням, здійснює контроль за діяльністю Міністерства національної оборони, збройних сил Філіппін, берегової охорони Філіппін, Національної ради безпеки та інших відповідних установ; Комітет з питань охорони навколишнього середовища, природних ресурсів та зміни клімату розглядає питання, пов’язані з охороною та захистом навколишнього середовища, програмами, стратегіями, технологіями та іншими інноваціями, спрямованими на боротьбу зі змінами клімату, з використанням та управлінням природними ресурсами, включно з лісами, мінералами, земельними ресурсами.

Палата представників Філіппін складається з депутатів, які працюють у комітетах, що відповідають за конкретні сфери законодавства та державної діяльності.

Комітет з питань юстиції створений для розгляду питань, пов’язаних з адміністрацією правосуддя, визначенням злочинів та покарань, імміграцією, натуралізацією, судочинством, правовою допомогою та іншими аспектами правової системи, до його компетенції належить і розгляд питань імпічменту та надання відповідних рекомендацій, пов’язаних з практикою права та інтеграцією адвокатури, діяльністю адміністрацій пенітенціарних установ та виправних шкіл.

Комітет з питань національної оборони та безпеки розглядає питання, пов’язані з національною обороною, безпекою, збройними силами, військовими базами, цивільною обороною та іншими аспектами оборонної політики, розробляє законопроєкти щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та незаконними видами діяльності, що загрожують національній безпеці.

Комітет з питань прав людини вивчає питання захисту прав людини, включно з допомогою жертвам порушень прав людини, запобіганням порушенням, захистом та покаранням порушників, створює законодавчі ініціативи, спрямовані на покращення ситуації з правами людини в країні.

Комітет з питань громадського порядку та безпеки забезпечує вивчення питань, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, включно з діяльністю поліції, пожежної охорони, управління в’язницями, цивільною обороною, боротьбою з незаконними азартними іграми, організованою злочинністю, незаконними наркотиками, приватними арміями та тероризмом.

Комітет з питань науки і технологій спрямований на розгляд питань, пов’язаних з кліматичними та погодними прогнозами, інтелектуальною власністю в біотехнологіях, науково-технологічною освітою, включно із системою Філіппінського наукового ліцею, науковими дослідженнями та розробками, а також передачею технологій.

Комітет з міжпарламентських відносин та дипломатії здійснює розгляд питань, пов’язаних з установленням міжпарламентських дружніх відносин, зв’язками з міжнародними парламентськими організаціями, такими як Асамблея парламентів АСЕАН (AIPA), Азіатсько-Тихоокеанський парламентський союз (APPU), Азіатська парламентська асамблея (APA), Міжпарламентський союз (IPU), організацією візитів парламентських делегацій та інших іноземних високопосадовців.

Ці комітети відіграють ключову роль у законодавчому процесі, детально розглядаючи законопроєкти та інші питання, що стосуються відповідних сфер.

Головною функцією Конгресу є законотворчість, контроль за виконавчою владою, а також затвердження бюджету та важливих політичних рішень. Спікер Палати представників і Президент Сенату очолюють свої палати та відіграють важливу роль у політичному процесі.

Конгрес Республіки Філіппіни є ареною для активної політичної боротьби, де представлені численні політичні партії, регіональні інтереси та впливові династії. Парламент також виконує функцію контрбалансу виконавчій владі, хоча на практиці рівень незалежності варіюється залежно від політичної ситуації. Упродовж останніх десятиліть Конгрес відігравав ключову роль у таких подіях, як імпічмент президентів, ухвалення законів про автономію регіонів, боротьба з корупцією та відновлення після стихійних лих. Попри всі виклики, Конгрес залишається важливою інституцією демократичного устрою країни, відіграючи вирішальну роль у формуванні внутрішньої політики, захисті прав громадян та забезпеченні контролю за виконавчою владою.

Республіка Філіппіни визнала незалежність України 22 січня 1992 року, встановлення дипломатичних відносин відбулося 7 квітня 1992 року. Між двома країнами відбувається активна взаємодія у рамках міжнародних організацій, зокрема в ООН. Україна та Філіппіни обговорюють можливості співпраці у військовій сфері, зокрема у кораблебудуванні, виробництві засобів протиповітряної оборони, безпілотних літальних апаратів та радарної техніки.

Філіппіни неодноразово підтримували Україну на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН, засуджуючи агресію росії та підтримуючи резолюції, що підтверджують територіальну цілісність України. Створено депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Філіппіни. Співголовами групи є Олександр Мережко та Михайло Радуцький («Слуга Народу»).

«Official Gazette of the Republic of the Philippines» — офіційний друкований орган парламенту Філіппін

Офіційний друкований орган парламенту Філіппін, відомий як «Official Gazette of the Republic of the Philippines», був заснований 2 вересня 1902 року указом № 453. Видання почало виходити 10 вересня 1902 року, і з того часу стало основним джерелом офіційної інформації, яке публікує закони, укази, постанови та інші нормативні акти.

«Hansard» — це офіційний стенографічний звіт про перебіг парламентських дебатів. Його назва походить від імені Люка Хансарда, британського друкаря XVIII століття, який вперше почав системно публікувати записи засідань парламенту Великої Британії.

З того часу термін «Hansard» став загальновживаним у багатьох країнах для позначення повних записів виступів і дискусій у законодавчих органах. У роботі Конгресу Республіки Філіппіни «Hansard» використовується для фіксації дебатів у Сенаті та Палаті представників. Ці звіти охоплюють повні тексти виступів парламентаріїв, обговорення законопроєктів, депутатські запити та відповіді. Основне завдання «Hansard» — забезпечити прозорість діяльності парламенту й надати громадянам доступ до інформації про те, як ухвалюються рішення. Це видання електронного формату, доступне на офіційних сайтах парламенту, що відповідає сучасним вимогам відкритості та зручності в отриманні інформації.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.