Під головуванням заступника голови Комітету Олексія Мовчана відбулася нарада, на якій обговорили шляхи відновлення комунального підприємства «Житній ринок» зі збереженням його функціонального призначення.

Участь у нараді взяли народні депутати України, депутати Київської міської ради, представники Офісу Генерального прокурора, Фонду державного майна України, Київської міської державної адміністрації, директор КП «Житній ринок», директор ТОВ «ІЖУР».

«Думки учасників наради розділилися, — розповів Олексій Мовчан. — Що пропонують? З одного боку — довгострокова оренда з жорсткими умовами, з іншого — приватизація з відповідними зобов’язаннями.

Київська міська державна адміністрація наполягає, що «Житній ринок» має залишатися в комунальній власності, тому пропонує орендну модель з чітко прописаними умовами, яка, на її думку, дасть змогу зберегти функціональне призначення ринку.

Але є інші думки депутатського корпусу та бізнесу, що приватизація «Житнього ринку» — більш ефективне рішення, ніж оренда. І я підтримую цю думку. Аргументую чому.

Будівля «Житнього ринку» зведена у 1980 році. За понад 40 років експлуатації не проводилося жодного комплексного капітального ремонту. Інженерні комунікації, покрівля, торговельне обладнання — все потребує негайної модернізації та капітальних вкладень.

Усі попередні спроби оренди «Житнього ринку» були невдалими.

Попри прибуток у 1,044 млн грн у 2024 році, структура доходів підприємства стає дедалі менш стабільною — частка надходжень з альтернативних джерел зросла з 26% у 2021 році до 44% у 2024 році. Тобто наявна фінансово-економічна модель уже сьогодні містить ризики втрати об’єкта як активу громади.

Наразі КП «Житній ринок» внесене до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, але згідно з чинним законодавством місцева рада має повноваження змінити цей статус та прийняти рішення про приватизацію.

Оціночна балансова вартість ринку — майже 350 млн грн. Це означає, що об’єкт належить до категорії великої приватизації та має продаватися на відкритому аукціоні з чітко визначеними умовами. Аукціонна комісія та місцева рада можуть закріпити у договорі купівлі-продажу обов’язки нового власника: зберегти профіль ринку і його цільове призначення, інвестувати у капітальний ремонт та модернізацію і зберегти зовнішній вигляд будівлі.

На відміну від приватизації, орендне законодавство не передбачає жорсткого контролю за виконанням умов договору. Водночас орендар не має стимулу вкладати десятки мільйонів гривень у модернізацію об’єкта, яким не володіє. У той час як приватний власник буде зацікавлений у розвитку, бо інвестиції — це запорука прибутковості.

«Житній ринок» потребує не тимчасового збереження, а повної модернізації. Приватизація з умовами — це інструмент, який дасть змогу зберегти профіль об’єкта, залучити необхідні інвестиції, гарантувати виконання соціальних зобов’язань та повернути ринок у сучасну економіку.

Поки що питання залишається відкритим».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.