Щороку 17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони — професійне свято тих, хто стоїть на сторожі безпеки життя, здоров’я та майна громадян, бореться з вогнем і наслідками стихійних лих. Це свято  — вияв державної підтримки пожежно-рятувальної служби та вшанування мужності її працівників.

Ще за часів Київської Русі існували перші форми організованої боротьби з вогнем. У 1803 році в Києві створено першу міську пожежну команду. Згодом у багатьох містах і селах з’явилися добровільні пожежні дружини, що складалися переважно з місцевих жителів. Із розвитком промисловості та урбанізації потреба в професійних рятувальниках зростала. Сьогодні служба входить до структури Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Нині в Україні функціонують сотні пожежно-рятувальних підрозділів, які щодня реагують на тисячі викликів — від гасіння пожеж до ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих. У структуру ДСНС входять і державні, і добровільні формування, які спільно забезпечують пожежну безпеку.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року діяльність пожежної охорони набула нового, ще більш драматичного і героїчного, виміру. Пожежно-рятувальні підрозділи стали невід’ємною частиною оборони та гуманітарного фронту. У перші дні й тижні війни вони працювали у надскладних умовах: під обстрілами, у зруйнованих містах, часто без світла, води і засобів зв’язку. Рятувальники оперативно виїжджають на місця влучання ракет і снарядів, гасять масштабні пожежі, розбирають завали після авіаударів, евакуйовують людей з охоплених вогнем чи зруйнованих житлових будинків, лікарень, шкіл. Часто їм доводиться працювати пліч-о-пліч із військовими, поліцією, медиками і волонтерами. У багатьох випадках — без гарантії повернутися живими.

Пожежники стали справжніми героями мирного тилу — зокрема в таких містах, як Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Чернігів, Київ, Суми, Дніпро, де масовані обстріли та пожежі стали щоденною реальністю. На тимчасово окупованих територіях працівники пожежної охорони нерідко залишалися до останнього. Підрозділи беруть участь у цивільному захисті населення: евакуаційних заходах, інформуванні громадян про поведінку під час обстрілів і пожеж, створенні укриттів, навчальних тренуваннях. Вогнеборці демонструють стійкість, професіоналізм та справжнє покликання служити людям.

На жаль, десятки рятувальників загинули, виконуючи свій обов’язок. Їхні імена навічно вписані в історію України. Тисячі продовжують нести службу — на лінії фронту і в тилу, вдень і вночі, підтримуючи функціонування критичної інфраструктури та рятуючи життя.

Пожежники працюють у надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Вони — не лише борці з вогнем, а й фахівці з евакуації, домедичної допомоги, техногенної безпеки. Їх професія — це поєднання високого професіоналізму, самовідданості та людяності.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.